Колектори у погонах

Не хочеш помирати сам – знайди, хто помре за тебе.

Цей жарт я почув від життєрадісного алкаша, червонопикого капітана Берестечкіна, наприкінці 70-х. Ще через кілька років, під час афганської війни, він став дуже актуальним, але перестав бути жартом.

У військкоматах брали завжди. Брали за все і по-різному – багато й мало, грошима, послугами та натурпродуктами. Навіть у далекі застійні роки це була привілейована контора, де служба не здавалася, а була медом. Обласний воєнком був, звісно, не першим серед місцевого керівництва, але й не другим-третім. Влади у нього було так багато, що вистачало й дружині, яка серед працівників баз і комісійок мала високе звання «жінка воєнкома». Ця грандіозна дама у кримплені та з півметровою халою на голові таким гучним голосом віддавала команди продавчиням на базарі чи у гастрономі «Дзеркальний», що сумнівів у необхідності негайного виконання наказу не виникало.

Час вніс свої корективи: зараз воєнкоми (керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) вже не використовують призовників як дармову робочу силу, не посилають їх підмітати вулиці. Але, як і раніше, питання отримання «білого квитка», дозволу на виїзд за кордон чи працевлаштування у військкоматі коштує грошей. А під час війни – великих грошей.

Наприкінці квітня головний редактор сайту «Цензор» Юрій Бутусов та колишній народний депутат Ігор Мосейчук оприлюднили у Фейсбуці інформацію, що родина одеського воєнкома Борисова наприкінці 22-го року придбала на іспанському узбережжі маєток вартістю понад 3 млн євро. А дружина воєнкома стала власницею офісного приміщення на головній вулиці міста Марбелья. Також у власності їхньої  сім’ї з’явилося кілька дорогих авто. Загальна вартість майна, яке сім’я Борисова придбала вже під час повномасштабної війни, — близько 4,5 млн. євро.

У багатьох одеситів інформація про доходи воєнкома Борисова інтересу не викликала – для них це не новина, але решту країни це шокувало.

Навіть було проведено розслідування стосовно поїздок Борисова до Іспанії під час війни, яке, за словами керівника пресцентру оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк, порушень не виявило.

А потім журналіст-розслідувач Михайло Ткач опублікував матеріал «Батальйон Іспанія», де показав і віллу одеського воєнкома, і офіс дружини воєнкома, і машини мами та тещі. І полетіли голови…

Різко виступив президент Зеленський, він вимагав від міністра оборони негайно звільнити Борисова, провести тотальну перевірку доходів та власності всіх (!!!) українських воєнкомів.

Заметушилися числені правоохоронні органи – можна подумати, що досі вони нічого не знали про військкоматівську мафію.

І ось уже 5 червня Держбюро розслідувань терміново повідомило про викриття начальника відділення одного з районних терцентрів у Київській області. За даними слідства, тамтешній воєнком забезпечував виготовлення військово-облікових та медичних документів про непридатність до військової служби та допомагав незаконно переправляти ухилянтів до Молдови й Угорщини. Діяв у змові з колишнім обласним воєнкомом і його сином.

За інформацією ДБР, вартість послуг спільників – від $6 тис. до $10 тис. Плата залежала від наявних проблем зі здоров’ям ухилянтів та їхнього віку. Чим старший чоловік, тим дешевшою була послуга з підробки документів.

Ще за кілька днів затримали начальника одного з відділів Кіровоградського обласного військкомату. За даними слідства, капітан Ш-ко вимагав та отримав від чоловіка за його виключення з військового обліку і видачу йому «білого квитка» хабар у 5000 доларів.

Цікавий нюанс: звільнити з армії цих мародерів не можна, але можна відправити на передову. А може, і справді варто сформувати з нинішніх співробітників військкоматів батальйон «Іспанія»? Як казали минулої війни,  «нехай кров’ю змиють ганьбу».

А у результатах ініційованої президентом перевірки сумніватися не доводиться – достатньо вранці пройти під військкоматом та подивитися на автосалон крутих тачок майорів та капітанів. Тих самих, яких називають колекторами зі стягнення священного боргу перед Батьківщиною.