Минулого тижня з’ясувалося, чого не вистачало донедавна нашій обласній раді для того, щоб виконати рішення суду про поновлення Сергія Шульги на посаді голови. Не вистачало елементарного – стратегії.
Читаємо повідомлення на сторінці обласної ради у Facebook: «Пленарне засідання позачергової ХХІ сесії Кіровоградської області не відбулося сьогодні, 12 січня, через відсутність кворуму. Для участі в її роботі в сесійній залі зареєструвався 21 депутат. Як відомо, на розгляд депутатського корпусу виносилося лише одне питання – “Про поновлення на посаді голови Кіровоградської обласної ради Шульги С. П.”. У зв’язку з цим голова обласної ради Юрій Дрозд запросив очільників фракцій та депутатських груп до свого кабінету, аби виробити стратегію подальшої роботи. Під час наради її учасники прийняли рішення звернутися до державного виконавця з проханням надати роз’яснення, яким саме чином Кіровоградська обласна рада має виконати його рішення від 20 листопада 2023 року у справі № 340/3119/23 щодо поновлення екс-голови облради Сергія Шульги на посаді. Нагадаємо, це вже третя невдала спроба провести сесію з даного питання. Перші дві – 1 та 15 грудня 2023 року були невдалими з тієї самої причини – відсутність кворуму».
Але чи не станеться так, що й стратегія, розроблена на саміті у кабінеті голови, провалиться? І чи така вже вона потрібна, ця стратегія? За коментарями «УЦ» звернулася до зацікавлених осіб.
«Кабінет має бути звільнено»
– Хто вам сказав, що обласна рада не хоче поновлювати мене на посаді голови? – так відреагував Сергій Шульга на зауваження кореспондента про те, що депутати ніяк не зберуться в достатній кількості на розгляд питання про його поновлення. – Депутати чому не приходять? Їх уже раз змусили прийняти неправомірне рішення. Вони вдруге не хочуть робити те ж саме. Тому що не мають можливості, у них немає таких повноважень, щоб оскаржити рішення суду. А згідно з рішенням суду, я поновлений на посаді. Я є головою обласної ради.
Сергій Шульга переконаний, що депутати не повинні ухвалювати якогось рішення про виконання судового рішення, а розмови про це називає марними.
– Я пропонував виконати добровільно рішення суду. Коли вони не виконали, я звернувся до виконавчої служби. Виконавча служба відкрила провадження. Згідно із законодавством, дається три доби. Якщо ні, накладається штраф. Потім – ще раз штраф. Далі – кримінальна справа стосовно керівника.
Юрій Васильович повинен просто – згоден він чи не згоден – звільнити кабінет. Як я зробив – наступного дня [після звільнення з посади ] кабінет було звільнено. Погоджувався я чи не погоджувався, я не влаштовував цирк. Йому теж пропонував. Згоден ти чи не згоден, кабінет має бути звільнений, і йди судися. Так має бути в державі, де виконується закон.
Законні дії Юрія Дрозда Сергію Шульзі уявляються так:
– Він має подати заяву про складення повноважень згідно з рішенням суду. А перший заступник, як варіант, пише на мене: приступити [до виконання обов’язків]. Все.
Сергій Шульга не проти того, щоб після виконання судового рішення депутати ще раз спробували обрати Юрія Дрозда головою, вже із дотриманням процедури.
– Але він розуміє, що ніхто за нього не проголосує. Тому таке відбувається. Якби він був впевнений, що його переоберуть, він поклав би заяву.
Нехай суд роз’яснить
На відміну від Сергія Шульги, керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Павло Топчій не вважає, що виконати таке судове рішення – простіше простого. Звісно, справа не в Шульзі, а в тому, що сторона спору – обласна рада, а це – колегіальний орган, наголошує Павло Топчій.
– Це рішення має виконати обласна рада, а не, як пише Сергій Павлович, Юрій Дрозд. Розуміючи це, ми (Павло Топчій має на увазі виконавчий апарат ради. – Ред.) одразу після ухвалення судом рішення звернулися за роз’ясненням, як вчинити такі дії колегіальному органові, який складається із 64 депутатів. Згідно із законом «Про виконавче провадження», [судове] рішення [про поновлення на посаді] вважається виконаним з моменту прийняття акта тим органом, який приймав рішення про звільнення. Тобто виконання [судового рішення] залежить від волі щонайменше 33 депутатів. Але суд не написав нічого (Павло Топчій має на увазі відмову суду в наданні роз’яснення – Ред.). Не зважаючи на це, Юрій Васильович Дрозд все-таки вчинив дії: скликав сесію на 1 грудня. Не прийшли. Призначив на 15 грудня. Не прийшли знову. Але в цей час жодних виконавчих проваджень не було. І ось, якщо не помиляюся, десятого [січня 2024 року] увечері прийшов документ від виконавця. На його виконання Дрозд Юрій Васильович скликав термінову позачергову сесію. Тому що виконати це рішення можливо після того, як відбудеться певне голосування. Постійна комісія з питань регламенту напрацювала проєкт рішення. Його оприлюднено. Проєкт передбачає поновити Сергія Павловича [на посаді голови ради] на підставі рішення суду. Депутати знову не зібралися [12 січня 2024 року]. Грубо кажучи, треба виходити із ситуації. Трохи змінилася диспозиція. Коли ми зверталися до суду за роз’ясненнями, ще не було скликання сесійних засідань, які не відбулися. Можливо, суд дасть роз’яснення тепер. Звертатися [з проханням дати роз’яснення] можуть як сторони, так і державний виконавець. Керівники фракцій саме це й мали на увазі: звернутися до виконавця, щоб він звернувся за роз’ясненням до суду.
Спосіб виконання судового рішення, про який веде Сергій Шульга (мовляв, нехай спочатку Юрій Дрозд подасть у відставку на підставі рішення суду), Павло Топчій відкидає:
– Дрозд може подати [заяву про звільнення з посади], якщо це заява за власним бажанням. Але її теж повинні розглянути на сесії. Для того, щоб мати підстави звільнити Дрозда, треба когось поновити. Поновлення передбачає прийняття рішення. Гляньте частину другу статті 65 закону «Про виконавче провадження» .
Дійсно, законом передбачено: «Рішення вважається виконаним боржником з дня видання, відповідно до законодавства про працю, наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження».
І все-таки, як виконати судове рішення про поновлення Шульги на посаді голови, якщо депутати й надалі ігноруватимуть пленарні засідання із цим питанням у порядку денному? Чи є надія, що державний виконавець отримає від суду роз’яснення з цього приводу? І як бачиться такий порядок Павлу Топчію?
– Можливо, депутати вагаються, бо знають, що ми подали апеляційну скаргу. Третій апеляційний адміністративний суд у Дніпропетровську призначив розгляд на 13 лютого нинішнього року. Я не знайомий з практикою примушення колегіального органу до якихось дій. Можливо, вона й є, – сказав керуючий справами апарату облради.
За його словами, причина складнощів із виконанням цього судового рішення, – ще й у законодавстві, яке не відповідає теперішнім реаліям. Так, Кодекс законів про працю, який передбачає негайне поновлення на посаді незаконно звільненого працівника, прийнято ще Верховною Радою УРСР, а в ті часи ніхто не міг й уявити обласну чи районну раду відповідачем у трудовому спорі.
Віктор Іваненко, «УЦ».
“Залізний RUN”