Над чим працюєте, Майстре?

11:23
603
views

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції, розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Пастижер – майстер з виготовлення виробів з волосся Таїсія Мальована:

– Працюю над створенням пастижерної студії. Ми будемо виготовляти вироби з волосся для людей, які повністю або частково, тимчасово або безповоротно втратили своє волосся. А також для тих, хто бажає надати своєму волоссю додаткового об’єму. Поки що в нашому місті такої студії немає, отже працюю над тим, щоб вона була. Кропивницький – місто, яке стало для мене рідним з 2000-го року. Новини в ньому ширяться навіть без реклами, тож коли до мене почали звертатись люди по допомогу, я не могла відмовити.

Так сталося, що мене саму не оминула алопеція. Роки лікування не дали результатів. Носити штучні перуки не було бажання, вони кололись і парили голову, а натуральні на той час були не досконалі. Потім був рік роботи в Польщі, де і познайомилась з новими виробами. Мене вони так зацікавили, що я пройшла навчання по встановленню систем заміщення волосся. А потім згадала, що в коледжі, де я навчалася, нам показували процес створення пастижерних виробів, і спробувала створити виріб для себе власноруч. Шлях був нелегким і довгим. Я познайомилась з колегами по цеху і навіть тричі брала участь в чемпіонаті України з перукарського мистецтва (2 бронзи і 1 срібло). Так і з’явилась нова послуга.

Що вдалось зробити за останній час? Вдалося полегшити життя прекрасним панянкам.

Про що мрію? Мрій багато – як професійних, так і особистих. Найбільша – то наша перемога.

 

Співак, музикант, композитор Сергій Колчин:

– Микола Іванович Барабуля готує виставу «Подих кохання» за власною п’єсою «Золота лавка». Я пишу музику до неї.

За останній час зробив записи пісень дітей з Новоукраїнської музичної школи, пісні на вірші Анатолія Каретного, декілька музичних привітань і таке інше.

Мрію про ПЕРЕМОГУ та МИР. Без цього про інше якось не мріється…

Письменниця Олена Баранова:

– Закінчила роботу над новою книжкою публіцистичного напрямку про яскравих, неординарних, талановитих особистостей нашого міста, планую подати її на конкурс ім. В.Лисенка. Останнім часом писала книжку і, як завжди, лікувала хворих. Намагалась поглибити свої знання з англійської. Не вдалось.

Я ні про що не мрію. Можу сказати, чого я хочу. Для мене зараз головне, щоб закінчилась війна. Щоб ми перемогли. А вже коли це станеться, то я хочу оселитися в невеличкому білому будиночку, розташованому недалеко від великої ріки або моря. Хочу вирощувати квіти і писати романи. Хочу, щоб мої книжки виходили тисячними тиражами, щоб їх читали, щоб читачі чекали виходу нової книжки, щоб були екранізації.

А найголовніше, я хочу для себе і своїх дітей та онуків щастя, здоров’я, успіхів.

 

Телеведучий, майстер-різьбяр Володимир Крутоус:

– Все відбувається у звичайному режимі…

Працюю над поповненням колекції українських козаків як у пінопласті, так і в дереві. Нових робіт немає, на мій превеликий жаль…

Що стосується студії «КУ-раж», теж працюю в звичайному режимі. Молодша група більше працює з акторськими навичками, тренує себе у невеличких веселих телескетчах, а старші діти готуються до літнього проєкту. Який він стане, ще не знаю, але точно буде кіношним.

Мрію про Перемогу.

 

Керівниця дитячо-юнацького танцювального клубу «Олімп» Марина Машина:

– Після 24.02.22 багато чого змінилося в роботі.

Частина дітей виїхала, частина пар розпалася (виїхали партнер чи партнерка), перші три місяці практично не працювали, батьки дітей не відпускали.

З перших днів повномасштабної війни я працювала у волонтерському центрі, а з червня минулого року потроху збираємо все до купи, відновлюємо роботу на новому місці, зараз це Палац культури ім. Компанійця.

Війна внесла свої корективи в роботу, але ми наполегливо пристосовуємося до нових умов. Діти є, досягнення є, результати є, але немає того запалу і масштабності. Спорт зазнав значних змін, на жаль…

Отже благополучна розповідь про спорт, танці й здобутки поки не на часі…