Грати, читати, чисто говорити

11:03
561
views

Пам’ятаєте, у 2022 році в Ковалівському парку стояли великі тенти ЮНІСЕФ? Там вирувало життя: майстер-класи, тренінги, заняття для дітей різного віку та їхніх батьків, настільні ігри, розвивальні картки та іграшки, а також консультації психолога та медичного працівника. Це була локація проєкту «Спільно. Точки зустрічі». Коли все це побачила директорка бібліотеки Чижевського Валентина Животовська, зажадала, щоб така локація була біля її закладу.

 

– Я навіть площу перед бібліотекою виміряла, прикидаючи, чи стане там намет. Але марно – він був занадто великий, – згадує Валентина Григорівна. Та справа була не в наметі, а у нагальності та ефекті від діяльності таких точок. Мабуть, бажання директорки розгорнути точку «Спільно» в бібліотеці було настільки сильним, що згодом, як кажуть, зірки зійшлися.

Ми вже писали про благодійний фонд «Безпечне майбутнє», який в партнерстві з ЮНІСЕФ допомагає, розвиває, підтримує громади в різних напрямках. Коли точки «Спільно» потрібно було переформатувати з мобільних на стаціонарні, очільниця фонду Ірина Саєнко запропонувала це обласній універсальній науковій бібліотеці імені Чижевського.

– Ми з колегами відвідували багато громад, де мешкають внутрішньо переміщені особи. Бачили і розуміли, наскільки для них важливо мати не тільки фізичний прихисток, а й духовний, душевний, інформаційний, – розповідає Валентина Животовська. – Ми шукали форми взаємодії з цими людьми, і «Безпечне майбутнє» в цьому плані відповідало всім запитам.

Бібліотека – відкритий публічний заклад. Кращої локації для простору, дружнього до дитини, годі й шукати. Тому після першої точки «Спільно», відкритої у бібліотеці Чижевського, було створено ще 12 в різних громадах області. Також використали приміщення бібліотек.

Благодійний фонд «Безпечне майбутнє» всі простори забезпечив меблями, оргтехнікою, іграшками та іграми. Всі точки витримані в єдиному стилі, і це вже бренд. Бренд турботи, небайдужості, уваги, допомоги.

Основне завдання проєкту – надання психологічної та психосоціальної допомоги родинам з дітьми. Старші діти (простір радо зустрічає дітей віком до 17 років) можуть приходити самостійно. Молодші – з батьками чи бабусями-дідусями. Тут не тільки розваги, хоча це допомагає відволікти дітей від війни. Це дозвілля ще й корисне. Валентина Животовська розповіла, що було проведено опитування дітей, в якому серед інших було запитання: «Що ти хочеш зробити, коли тобі погано?» Хлопчик з числа ВПО відповів: «Хочу прийти у точку “Спільно”». На запитання, як би він допоміг другові, якому погано, хлопчик відповів: «Привів би його у точку “Спільно”». Це яскравий показник того, що простори, дружні до дитини, мають позитивний результат.

З анонсами заходів простору можна ознайомитися в телеграм-каналі «Бібліотека Чижевського». Заклад працює так активно, що батьки можуть паралельно зі своїми дітьми знайти заняття: курси іноземних мов, лекції, тренінги або просто почитати – це ж бібліотека. До речі, «Безпечне майбутнє» закупило чудові книжки сучасних українських авторів. І тут, на просторах, з дітьми читають. А потім ці діти записуються в бібліотеку і беруть книжки додому. Так поступово повертається, на жаль, втрачена звичка.

– Якщо дитина каже, що хоче піти до бібліотеки, можливо, ставши дорослою, вона збереже це бажання, – зазначила Валентина Животовська.

Простір для родин з дітьми, що в бібліотеці Чижевського, сьогодні представляє собою комплекс декількох зон. Це конференц-зона, тренінгова, зони психолога, кризового психолога, логопеда. Про роботу кризового психолога ми розповідали в попередньому номері «УЦ». Цього разу відбулася розмова з логопедом.

Тетяна Любченко приїхала до нас з Бахмута. Там працювала в спеціалізованому логопедичному дитячому садку й продовжує працювати, тільки онлайн. Дітки з батьками роз’їхалися, вихователі також, але спілкуються і займаються зі своїм логопедом дистанційно. Навіть нових вихованців набирають з-за кордону, з українських сіл та міст, де немає спеціалізованих садочків.

Весною 2023 року логопед отримала пропозицію співпрацювати з благодійним фондом «Безпечне майбутнє». А саме займатися з дітьми на просторі, відкритому в бібліотеці Чижевського.

– Пані Тетяно, згадайте перші дні роботи.

– Одразу пішов потік дітей, особливо з числа ВПО. Багато тих, хто вдома сидить або відвідує садок, де немає логопеда. Утворився графік: щодня з 14.00 до 16.00. Для кожної дитини визначається індивідуальний час, зустрічаємося двічі на тиждень.

– Який вік дітей? І чи безкоштовні заняття?

– Звичайно, безкоштовно, це ж допомога благодійного фонду. А вік – приходять з 4-х до 14-ти, а на заняття потрапляють з 5-ти до 8-ми.

– Це правда, що все більше дітей потребують логопедичної допомоги?

– Так. Я почала працювати з 1998 року. Тоді був один логопед на весь Бахмут. З кожним роком відкривалося все більше спеціалізованих груп чи навіть садочків. Сьогодні можу сказати, що кожна друга дитина має порушення мови.

Причин декілька. В першу чергу, організм дитини. Він може бути соматично ослабленим. На це впливає здоров’я мами, пологи, вигодовування. Впливає розвиток дитини до року: коли вона сіла, взяла іграшку, з’явилися перші зуби, сказала перше слово. А ще коли почала вживати тверду їжу. Якщо постійно їжу подрібнюють блендером, у дитини не працює язик. А це також м’яз, який треба розвивати.

А ще батьки мало спілкуються з дітьми. Між тим треба розмовляти з самого народження. Читати казки, віршики, співати колискові, повторювати «потєшки». Дитина все це запам’ятовує підсвідомо. Коли почне розмовляти, все це повторить.

Ворог номер один сьогодні – планшети, телефони, телевізори. Так, мамі легше дати дитині телефон, щоб зайняти її, коли вона у справах. Мова при цьому не розвивається. Треба більше живого спілкування: гуляти, розмовляти, показувати навколишній світ, ставити питання, загадувати загадки. Мова формується за наслідуванням.

– А війна вплинула на мову дітей?

– Тут більше психологічний аспект, порушення психіки, емоціонального стану, соціалізації дитини. Щодо мови, то дитина може стати мовчазною. Може з’явитися заїкоподібне дихання або заїкання. Але сюди до мене з такими проблемами не приходили.

– З чим частіше звертаються?

– В основному, з порушеннями звуковимови: шиплячі, свистячі, сонорні. А ще загальне порушення – коли, як кажуть, «каша в роті». П’ятирічна дитина розповідає віршик, а я жодного слова не зрозуміла. Мама при цьому каже, що все розуміє. Або буває, що батьки мають вади мови, але не усвідомлюють цього. Дитина ж наслідує те, що чує.

Часто приводять дітей перед школою. Батьки вважають, що саме пройде, дитина виговориться. А звук треба ставити й автоматизувати. За три місяці літа перед початком навчального року це складно зробити. Хоча якщо дитина розвинена, тямуща, має гарну пам’ять, вона зацікавлена, йде на контакт, ще й батьки вдома займаються, то можна встигнути.

Я даю батькам домашнє завдання, вони відпрацьовують його вдома з дитиною. Якщо вони відповідально до цього ставляться, результат маємо навіть за місяць. Було й за три тижні. Хто перекладає відповідальність на мене, займаємося довше. З одним хлопчиком рік займалися. Багато залежить від батьківської допомоги.

– Ви можете відмовити у заняттях? В яких випадках?

– Буває таке. Наприклад, коли я бачу, що дитині потрібний дефектолог, а не логопед. Це дітки із затримкою психічного розвитку. Якщо дитинка з порушенням аутичного спектру. Або з дуже важкими порушеннями мови, коли потрібний комплексний підхід.

– Коли батькам треба стривожитися і привести дитину до логопеда?

– Після двох-двох з половиною років, коли дитина взагалі не розмовляє або промовляє окремі слова, треба привести на консультацію. Можливо, є порушення фонематичного або фізіологічного слуху. В такому випадку потрібно звернутися до лора. Можливо, затримка психічного розвитку, і тут вже психіатр потрібен. Тобто логопед допоможе розібратися у причинах.

Коли дитині чотири-п’ять років, вона вже говорить, а окремі звуки не вимовляє – ведіть на консультацію. Якщо в три роки дитина лише «р» не вимовляє або шиплячі – нічого страшного, можна й пізніше звернутися до спеціаліста. А якщо «каша в роті», склади переставляє, не говорить реченнями, можна й раніше звертатися. Ласкаво прошу до простору, дружнього до дітей!