Дівчата з Кіровоградщини досягли чудового результату на юніорському чемпіонаті Європи з кульової стрільби, який проходив у столиці Естонії – Таллінні. Вихованка петрівської ДЮСШ «Олімп» Юлія Ісаченко стала чи не головною зіркою цих змагань серед спортсменок до 18 років.
В активі учениці Максима Андрусенка чотири золотих, одна срібна та одна бронзова нагорода в індивідуальних та командних змаганнях зі стрільби із пістолета. Ще дві золоті нагороди в командних змаганнях, у тому числі в парі з Юлією Ісаченко, до української скарбнички поклала ще одна петрівчанка Ольга Лепська. А вихованка кропивницької ДЮСШ-3 Кіра Кальмукова серед спортсменок до 16 років стала дворазовою бронзовою призеркою першості Європи у стрільбі з гвинтівки. В активі підопічної Юлії Тарасової нагороди в індивідуальному заліку та в тріо, де наша землячка показала найкращий результат серед українок.
Здавалося, можна було б порадіти та потішитися нашою непоганою олімпійською перспективою, але справа в тому, що наразі Юлія Ісаченко та Ольга Лепська вже навчаються та тренуються у Львові. Тож нашим тренерам і спортивним функціонерам коштувало чималих зусиль відстояти те, щоб в даний час ці спортсменки представляли саме Кіровоградську область на всеукраїнському та міжнародному рівні. Про виступ у Таллінні, проблеми та подальші перспективи стрільців Кіровоградщини нам розповіли особиста тренерка Кіри Кальмукової Юлія Тарасова та старший тренер збірної Кіровоградської області, ЗТУ Ілгам Ібрагімов.
Юлія Тарасова: – Я дуже задоволена виступом Кіри. Для неї це були тільки другі міжнародні змагання. До чемпіонату Європи довелося пройти непростий відбір, але вона впоралася з психологічним навантаженням і добре проявила себе в Таллінні. Я хочу сказати, що Кіра дуже працьовита та наполеглива. Якщо в неї щось не виходить, то вона багато часу проводить на тренуваннях, щоб покращити свої якості. І таки досягає того результату, до якого прагне.
Кірі днями виповнилося лише 15 років, а вона вже сім років займається. І так поступово йде до поставлених цілей. Вона прагнула стати майстром спорту й досягла цього. Ось тепер є дві медалі на чемпіонаті Європи. При цьому в новому виді – тріо, де дівчата стріляють не на очки, а на влучність, коли менше 10,3, то вже не рахується, моя учениця стала найкращою в збірній України. Ну й в звичному особистому заліку, де вже стріляють на результат, відпрацювала нормально.
Звичайно, завжди хочеться більшого, але будемо рухатися до нових досягнень поступово. Головне – зберегти наш потенціал. А то прикро, коли ми втрачаємо талановитих спортсменок. Ось Ілгам Маїсович сам скаже, скільки він зробив для того, щоб вийшли на такий рівень Юля Ісаченко та Оля Лепська. Але ж ми бачили, скільки зусиль і нервів це коштувало. Фактично у Львові отримали готових спортсменок – потенціальних учасниць Олімпійських ігор без особливої напруги. Там просто запропонували кращі умови.
Ілгам Ібрагімов: – Так, нам разом із керівництвом обласного управління молоді та спорту довелося боротися за те, щоб у цьому році Юлія Ісаченко та Ольга Лепська ще представляли Кіровоградську область. Ми ж не маємо ніякої можливості спортсменок утримати. Про те, що вони переїжджають до Львова й будуть навчатися в фаховому коледжі спорту, я дізнався вже постфактум. І львів’яни дуже хотіли, щоб вони виступали за їх область. Але ж ми витратили за ті сім-вісім років, що їх готували, немало коштів. Та й я особисто, хоча й не був їх тренером, але як наставник збірної області рятував той тир у Петровому, який закрили та перетворили на сховище. Коли ж Максим Андрусенко, який тренує дівчат, деякий час служив у ЗСУ, то я намагався допомагати й у тренувальному процесі. Знайшов фахового тренера, який працював у Петровому й робив все, щоб юні таланти продовжували тренування, а не взагалі покинули спорт. Я наполягав, щоб сільська рада виділила кошти на спортивну школу, писав листи на придбання зброї та патронів.
Коли Юля тільки з’явилася, то було видно, що це талант від Бога, але ж ви знаєте, що талантам потрібно допомагати. Але зараз ми виявилися просто безсилими втримати дівчат. Кожен шукає кращі умови. І що запропонували їм особисто та їх тренеру, я не знаю. Звісно, що у Львові перспективи кращі. На жаль, потенційну учасницю Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі в 2028 році ми, скоріш за все, втратимо. Юля Ісаченко на даний момент найкраща в Україні не лише в своєму віці, але й серед дорослих. Єдине, що цей конвеєр, коли вона виступає на всіх змаганнях, маючи обмаль часу на відпочинок, може негативно сказатися на її стані. Вона ще дуже молода дівчина, шкільного віку, і такі навантаження важко витримати. Так що тут потрібен дбайливий підхід до такої талановитої спортсменки. Та сподіваюся, що Юля все витримає й ми ще будемо пишатися її олімпійськими досягненнями.
Ну а ми, попри всі складнощі та проблеми сьогодення, будемо намагатися виховувати нові таланти. Зараз дуже велика кількість дітей, які прагнуть займатися. У нас навіть місця та зброї на всіх не вистачає. Я вже не кажу про пульки та патрони. Але постійно ремонтуємо те, що є, шукаємо можливості для фіксування та продовжуємо запалювати нові зірочки.
Родини зниклих безвісти за особливих обставин отримали право на безоплатну допомогу...