В ніч проти неділі в єгипетській Гізі на кону стояли чемпіонські пояси Олександра Усика у версіях WBC и WBA у надважкій вазі (понад 101,6 кг). Це означало, що провідні асоціації боксу, окрім IBF, погодилися з тим, що на їх титули претендуватиме людина поза рейтингами, яка провела лише один боксерський поєдинок на профіринзі. Так хто ж цей Верхувен й за що цей Ріко заслужив таку честь – зустрітися із беззаперечно найкращим боксером сучасності?
У спорті Ріко – із семи років, а його перший тренер – батько, який має чорний пояс у кіокушинкай карате. Але син пішов не в карате, а в кікбоксінг, де став найвеличнішим. Він провів 27 боїв на найвищому рівні й всі виграв. В його активі – 14 захистів чемпіонського титулу. Верхувен вирішив завершити кар’єру, коли побив усіх можливих конкурентів, вигравши 26 поєдинків поспіль. Але легендарний Туркі Аль-аш-Шейх у лютому запропонував бій Верхувена та Усика. Коли ж для цього шоу віднайшли потрібні гроші та ще й гарантували титульний характер бою, то всі сторони дійшли згоди.
Перед стартом бою були великі сумніви щодо його якості. В боксі не можна бити ногами, а саме в цьому аспекті Верхувен дійсно вражає. На боксерському ринзі нідерландець був у далекому 2014 році, коли нокаутував у другому раунді безнадійного аутсайдера Яноша Фінферу. Та, мабуть, саме відсутність боксерського досвіду в Ріко і була його перевагою. Адже Олександр абсолютно не розумів під час підготовки, чого очікувати від такого конкурента.
Готував Ріко до бою Пітер Фьюрі, який колись разом із своїм сином Тайсоном здивував увесь світ перемогою над іншим українським домінатором хевівейту Володимиром Кличком. Та все ж Циганський Король – профільний боксер найвищого рівня, а у Верхувена є лише базові боксерські риси – непоганий джеб, вміння міняти стійку, оверхенди та кроси. Ну й характер він демонстрував неодноразово, коли переламував хід своїх протиборств. Так що очікувалося, що Верхувен спробує нав’язати силовий бій з великою кількістю ударів, клінчів, штовханини та ударів ліктями. У Ріко була перевага в антропометрії, яку кожен із попередніх суперників намагався використати проти Усика. Але, звісно, всі прогнози та всі ставки були на користь українського чемпіона.
Та того, що відбулося суботньої ночі в єгипетській Гізі поруч із пірамідами, передбачити не міг ніхто. Боксерський світ був на порозі найвеличнішої сенсації в історії. Верхувен виявився не просто складним, а чи не найскладнішим суперником у кар’єрі Олександра Усика. Так складно нашому чемпіонові було хіба що в крузервейті в рубці з латвійцем Марієсом Брієдісом, коли все було на волосині. Тут же не просто не було переваги українського чемпіона. Олександр цей бій програвав. Він дійсно не очікував на те, що Верхувен витримає темп, буде постійно тиснути, домінувати, атакувати і, що найстрашніше, доволі часто влучати. Підлаштуватися під такий стиль суперника український чемпіон ніяк не міг. Нідерландський майстер вийшов не просто змагатися – він вийшов перемагати. І ось ця абсолютна зарядженість конкурента на звитягу стала великим сюрпризом для Усика.
Олександр на зважуванні показав рекордні 105,8 кг. Його суперник важив на 11,5 кг більше. Та якщо на руху нідерландця на ринзі це не особливо позначилося, то швидкість Олександра залишала бажати кращого. Найстрашніше, що він не відчував суперника, не прораховував його дії й часто не встигав за його потужними атаками. Чому це сталося й що це було – розслабленість чи дійсно надзвичайна сила конкурента – можливо, потім відповість сам чемпіон. Та раунд за раундом за підсумок цього поєдинку ставало все тривожніше. До чемпіонських раундів Усик ще намагався боксувати, але без звичної швидкості та таймінгу це не приносило переваги. Коли ж перед 11-им раундом Олександр зрозумів, чим все може закінчитися, якщо не активізуватися, то він пішов у рубку. Верхувен на цей момент був настільки впевненим, що не відчув небезпеки.
І Олександр таки віднайшов той переломний момент, коли Ріко загрався, пішов уперед, розкрився в своїй атаці й нарвався на потужний правий аперкот. Верхувен виплюнув капу й намагався дотягнути до гонгу. Усик пішов на добивання й рефері на останній секунді 11-го раунду зупинив бій. Впевнений, багато фахівців скажуть, що таке рішення було передчасним, адже нідерландець не справляв враження бійця, який не може продовжувати. Та рішення було прийняте. І бій, який до початку уявлявся легкою прогулянкою для чемпіона, який обрав собі найлегшого з можливих суперників, завершився на нервовій межі доволі суперечливим технічним нокаутом.
Ось що сказав абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі відразу після цього мегафайту:
– Єгипет, дякую, для мене це дуже важливо. Але я знаю, що прямо зараз мій народ у моїй країні зазнає бомбардування. Мій народ зараз сидить у бомбосховищах. Моя сім’я, моя дочка теж, вона надіслала мені повідомлення з укриття: «Тату, я тебе люблю, ти переміг». Я боюсь. Я сказав: “О, Боже мій”. Дякую, Ріко. Ти неймовірний боєць. То справді був складний бій. Ріко добре підготувався. Гарний бій. Я просто боксував. То був мій правий аперкот – бам. І потім бам-бам-бам. Дякую Господу».
Тепер варто очікувати хвилю хейту стосовно форми Усика. Говоритимуть, що його час вже підходить до завершення. Чи потрібен реванш із неймовірним Верхувеном, чи Олександр піде іншим шляхом – скоро дізнаємося. А поки подякуємо Сашкові за характер і будемо вболівати за найкращого боксера сучасності в наступних файтах. Тим більше, Усик сказав, що залишилося лише два поєдинки.
Сім худих років