До зустрічі в Олександрії!

Британське місто-побратим Бат, його жителі та тамтешня українська громада продовжують підтримувати Олександрію та Україну. У межах Тижня біженців у Баті відбувся благодійний захід «A Spoonful of Courage» («Часточка мужності»), який об’єднав близько 60 гостей.

Під час вечора лунали українські пісні та музика. Для кращого розуміння їх змісту на екрані демонстрували тексти українською мовою з англійським перекладом.

Учасники заходу також долучилися до благодійного збору. Загалом вдалося зібрати 3 579 фунтів стерлінгів, що становить понад 215 тисяч гривень. Кошти спрямують на підтримку проєкту з облаштування ветеранського простору в Олександрії.

Засновниця та голова організації «Друзі Олександрії» Женя Шкіль разом з членом правління організації Вільямом Джексоном розповіли про проєкти, які реалізує організація. Серед них – підтримка українських дітей, забезпечення громад генераторами та допомога у створенні ветеранського центру.

Особливу атмосферу вечора доповнили українські страви, які приготувала олександрійка, фіналістка проєкту «МастерШеф» Ірина Маленко. Нині вона проживає неподалік Бату.

Своїми враженнями від благодійної акції та планами на найближче майбутнє Женя Шкіль поділилася з «УЦ»:

– Цей благодійний концерт став для нас досить великим викликом. У нас не було багато часу для його ретельного планування, це пов’язано з нашою поїздкою в Україну, треба було проводити подію раніше. До того ж нам довелося терміново міняти локацію. Стреси були неймовірні. З шостої години ранку я ходила, збирала квіти й готувала. Все було прикрашено. У нас був такий куточок музейний, де люди могли подивитися і придбати вишиванки, прикраси українські, побачити віночки воскові, які я привезла з Олександрії, мотанки і так далі.

Незважаючи на всі ці складнощі, концерт пройшов чудово, а всі люди були дуже задоволені. Ми продали всі квитки, навіть в мене були ще запити. Я вибачалася, бо у нас просто не було фізично місця для того, щоб посадити більше людей.

Юлія Лут співала пісні Івасюка та інших українських композиторів. А в мене була можливість поговорити з людьми про долю музики українських композиторів.

Також в концерті брав участь талановитий український хлопчик Тимофій Легкий, який приїхав з початку війни. Він зіграв композицію Скорика «Мелодія». Ми говорили про наші події, про проекти, які ми підтримуємо.

Люди всі були дуже задоволені, багато хто потім написав, або сказав, що дуже сподобалася українська кухня Ірини Маленко і ми обов’язково підемо до неї в кав’ярню. Були вареники з картоплею, був борщ, медовики тощо. Я зварила компот, тобто була наша традиційні їжа.

Досить багато зібрали грошей. Ми проводили також невеличку лотерею, подарували людям гарні прикраси, українські аксесуари різні, щоб вони могли принести це додому і не забувати про Україну і про цю подію. Всі були дуже вдячні, тому що приємно було прийняти участь у допомозі Україні, бо біженці, які переїхали сюди, звісно, вони хочуть допомагати, але не завжди знають яким чином, тому що у них теж життя, діти, вони зайняті і не завжди вдається якось долучатися. І не так багато українських подій проводиться в нашому районі. Я, в принципі, одна, і в мене невеличка команда людей, які підключаються на проведення акцій. У нас раніше був один концерт на рік, зараз вже три концерти, плюс ще готуємо подарунки, випускаємо книжки, тому реально багато роботи. І всім було дуже приємно побачити, що Україна не забута, що Україну підтримують, і є люди, які дійсно від щирого серця готові приходити на такі події, переказувати донати, щоб допомогти Україні.

А завтра ми виїжджаємо до України, їдемо на двох автівках – у нас машина «швидкої допомоги» і мікроавтобус на 17 осіб з водієм. Ми веземо з собою гуманітарку і їдемо, і плануємо в понеділок ввечері бути в Олександрії. Там нам треба буде передати гуманітарну допомогу, включаючи постільну білизну, чоловічий одяг, памперси для дорослих, лікарням. Але головна мета нашої поїздки – це будівельні роботи у тому приміщенні, яке було виділене для ветеранського тренажерного залу. Ми вже веземо обладнання для цього простору. Тож будемо працювати разом з ветеранами. До зустрічі в Олександрії!