З квітами, прапорами й короваєм зустрічала минулого тижня Заваллівська громада 58-річного земляка Олександра Яблочного, визволеного з полону.
Ось що розповіла «Україні-Центр» Людмила Кричовська, староста села Жакчик.
– Олександр народився й виріс в нашому селі. Спокійний, врівноважений, до російського повномасштабного вторгнення займався улюбленою справою – обробляв землю, він одноосібник. А бачили б ви тюльпани біля їхнього будинку! Олександр – любитель квітів. З перших днів великої війни він – в армії. 2023 року відправили воювати на Донеччину. 12 грудня того ж року рідним Олександра повідомили, що він зник безвісти. Вікторія, дочка, звернулася в Харківську правозахисну групу. Вікторія велику роботу виконала, розшукуючи його, я їй допомагала. Всі, хто знає Олександра, надіялися, що він живий. Дружина Валентина переживала, молилася. Місяців через три – чотири прийшла відповідь, що Олександр Яблочний – у полоні. 6 березня нинішнього року його визволили. Три місяці Олександр перебував на реабілітації у Вінниці, а 25 червня ми його зустріли на території нашої громади. Були люди не тільки із Жакчика, з інших сіл теж. Я з ним двічі поговорила телефоном за цей час, як він на волі. Сказала: «Поки ти значився зниклим без вісти, я була спокійна. Чомусь не сумнівалася, що ти живий, не загинув». Про полон його не розпитувала, щоб не завдати болю. Тепер Олександр насолоджується свободою, домашнім затишком. Ще двоє з нашого села значаться зниклими безвісти. Сподіваюся, знайдуться і вони. Знаєте, коли така біда, коли зникає людина, трапляється багато добрих людей, які допомагають розшукати.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Докурились до підпалів