Кіловати на вітер

Україну лихоманить не лише від коронавірусу, і в кризі не лише малий та середній бізнес. Нелегко й локомотивам, тобто провідним галузям, таким, як ядерна енергетика. Редакція «УЦ» звернулася за коментарем до голови Атом­профспілки Валерія Матова.

– Добрий день, хотілося б отримати коментар з приводу справ в ядерній енергетиці України. Таке відчуття, що її хочуть добити остаточно.

– Добивають. Тому що надії на енергоринок тануть, а ми так чекали в минулому році, що він почне працювати цивілізовано, маю на увазі прийняття Закону «Про ринок електроенергії». Але воно все працює в ручному режимі, платежі упали до рівня 40%, тобто так розраховуються з НАЕК «Енергоатом». З початку року не заплатили нам більше 4-х мільярдів гривень, а це і пальне, і експлуатація, і безпека.

– Все зав’язано.

– Так, все взаємопов’язано. Ось насилу, насилу, насилу заробітну плату нашкребли, виплатили.

– Це в «Енергоатомі»? Маю на увазі і АЕС, і наш СхідГЗК?

– Так, і СхідГЗК теж, але з великою напругою, по СхідГЗК не можемо навіть березень закрити. На вчора було виплачено порядка 65%, плануємо до кінця тижня розрахуватися, оце така ситуація. Немає платежів.

– І хто їх затримує?

– Ну хто? Ринок не розраховується.

– Тобто компанія «Енергоринок»?

– Ні, зараз такої компанії «Енергоринок» немає, а є «Гарантований покупець». Ми ж продаємо електроенергію АЕС по фіксованій ціні, тобто 85% виробленої енергії, щоб зберегти тариф для населення, для комунальних служб, але й це не дотримується, не платять. Загалом – ситуація критична, а критична ще й тому, що керівництва немає.

– Мається на увазі міністерство?

– Там досі був виконуючий обов’язки, турист, в.о міністра.

– Ви його так називаєте між собою?

– Ні, але у нього базова освіта – туризм (посміхнувся), тому я так і кажу.

– Мама рідна…

– Так, тому я так і кажу. І в компанії «Енергоатом» теж немає керівниц­тва. Павлишин (Павло Павлишин, генеральний директор Рівненської АЕС, тимчасово в.о. президента НАЕК «Енергоатом» з 04.12.2019 р. – Авт.) повернувся на Рівненську, а обов’язки керівника «Енергоатому» виконує директор Запорізької АЕС (Петро Котов, т.в.о. президента НАЕК з 31.03.2020 р. – Авт.).

– А чим отака кадрова політика обумовлена?

– Та, мабуть же, там тиснуть, хочуть, щоб були керовані, ставлять якісь завдання, а наші хлопці не хочуть, тому що реально розуміють, що за цим безпека ядерної енергетики.

– А ось таке запитання, яке виникло в зв’язку з пожежами в Чорнобильській зоні, що там відбувається?

– З пожежами в Чорнобильській зоні? Там все дуже надумано, там недостовірна інформація. Джерело пожежі прийшло ззовні, його вже спіймали на підході, пожежа розповсюджувалася окремими ділянками. Але, знову ж таки, яке фінансування Зони відчуження? Та зовсім ніяке. Я буквально вчора написав листа до прем’єра, вони ж там бюджет коригували, то порізали все.

– Що зрізали, конкретно?

– Зрізали фінансування програм по Зоні відчуження. Навіть якщо взяти питання заробітної плати – залишилася лише тарифна частина, а там же доплати за роботу в зоні, доставка, профілактичне харчування та інше, все порізано. Як працювати – я не розумію?

– А що повинні робити люди? Подітися начебто й нікуди, але ж працювати на таких умовах теж не виходить?

– Звичайно, це ж не на макаронній фабриці працювати, люди виїжджають на вахту, потрібно і харчуватися, і створювати відповідні умови, і обігріти, і помити, і все інше, а грошей немає. Ситуація – хренова, можна сказати.

– Напишемо «критична»?

– Від цього нічого не зміниться, скільки не кажи, але хрін залишиться гірким.

– Валерію Олексійовичу, ви ж пам’ятаєте, минулого року вдалося добитися якихось позитивних зрушень в ядерній енергетиці?

– Було, дійсно були зрушення на краще.

– Можливо, потрібно брати поправку на коронавірус?

– Та це поправка на вітер, розумієте? Це придумують, а насправді це результат отієї непрофесійної роботи, взяти по Герусу (Андрій Герус, народний депутат України, голова комітету з питань енергетики та ЖКГ. – Авт.), це профільний комітет, вони своїх енергетиків зупиняли, обмежували потужності, а електроенергію купували в Білорусії, в Росії. Яку в Білорусії ми можемо купувати енергію, коли у них власної немає, лише будують АЕС? Звичайно, канал зробили, по якому купували, і вивозили гроші за межі України. Ось результат.

– Нещодавно «УЦ» писала про Южноукраїнську АЕС, про обмеження виробництва атомної електроенергії, люди дуже стурбовані.

– Виходить, що нас обмежують, хоча власне атомна енергетика є джерелом фінансування «зеленої» енергетики, там же тариф по 5 гривень. Тобто він виробив один кіловат – 5 гривень поклади йому, а ми виробили той же кіловат – і це всього 56,7 копійки. У 10 разів різниця, і їм ринок платить у першу чергу, а всі зелені – це приватні структури, так будемо казати.

– І залежать від діяльності АЕС.

– Звичайно, тому що обсяги у них ніякі, тому й тариф такий. Він виробив 10 кіловат чи 100 і отримав, вибачте, 50 чи 500 гривень, а ми виробили стільки ж і отримали лише п’ятірку.

– І не зрівняти виробничі витрати.

– Так, йому ж не потрібно ні паливо, нічого не потрібно, ніяких витрат, ходить там два-три чоловіка обхідників і просто спостерігають, бо там стоять панелі – і більше нічого. Чи стоять вітряки, тому які там експлуатаційні витрати? І при всьому 5 гривень за кіловат, тоді як атомникам потрібно й пальне купувати, і вивезти, і безпеку забезпечити.

– Валерію Олексійовичу, таке відчуття, що атомну енергетику хочуть взяти під контроль чи взагалі зупинити, тоді чи існують альтернативні потужності, які б замінили атомну енергетику?

– Немає! Альтернативи на найближчі десятки років немає! Хоча колишній міністр заявляв, що в балансі української енергетики кількість атомної потрібно довести до 20 %, а все інше, альтернативні джерела, незрозуміло звідки – вітер, сонце та вода.

Зараз уже реально стоїть питання про обмеження, тому що немає балансу по Україні. Пам’ятаєте період, коли були віялові відключення електроенергії? Зараз ми повертаємося в період 20-річної давнини, один в один.

– Тобто за рахунок відсутності споживання атомної…

– Споживання є, але за рахунок закупівлі зеленої енергії та на стороні атомна повинна знижувати виробництво. Ми вже більше року працюємо в обмеженому режимі, аж до того, що якщо сумарно рахувати, то в нас один – півтора блоки постійно не працюють, а могли б давати дешеву електроенергію. А нам кажуть, що ми не такі бідні, щоб купувати дешеву.

– Просто не знаєш, що думати та що про це все казати.

– Тому що немає спеціалістів в енергетиці, ви ж подивіться, у керуючому органі державного управління енергетикою навіть електрика немає, я не кажу вже атомщика!

Ну як людина може керувати та приймати виважені рішення, якщо вона не розуміє, що воно таке? Криза в енергетиці, а вони все думають по кандидатурі – та не підходить, та не влаштовує, і отак торгуються.

– Скажіть, а що це за ситуація, що в Європі кіловат коштує в кілька разів дешевше, ніж в Україні?

– У нас навпаки, іде полеміка, що потрібно підвищувати тариф.

– А звідки вітер дує?

– Бог його знає, чесно сказати. Ахметов закриває з 20.04 свої шахти, свої ТЕЦи й таке інше.

– І що буде?

– А що буде… будемо при свічках. Я реально малюю картину, для чого обманювати й казати, як наш президент, що буде все добре? Не буде. З чого воно буде краще? Для того, щоб було краще завтра, потрібно сьогодні працювати.

– Валерію Олексійовичу, давайте повернемося до наших уранових шахт СхідГЗК, вони в якійсь мірі наші, Кіровоградщини? Які перспективи?

– Так, ваші годувальники. Перспективи гарні, вірніше, все повин­но бути добре, витягуємо потроху, але важко, не вистачає коштів з ринку. Я ж кажу, що з початку року, за три місяці приростили чотири мільярди боргу, не рахуючи давніх боргів, там 12 чи 13 мільярдів, а що ж буде до кінця року?

Дивіться, все зав’язано в один ланцюжок, бо існують договори СхідГЗК з НАЕК «Енергоатом» на купівлю сировини, ми ж вже з вами розповідали, що підписано шестирічний контракт на купівлю сировини, згідно якого на рахунки комбінату щомісяця повинні поступати якісь кошти, але їх реально немає з ринку. Тому щипаємо, як ото з курки, там уже нічого не залишилося, але ж нічого іншого немає. Тому така ситуація.

– А як у колективах настрій?

– Люди тривожаться, який може бути настрій? Уже доходило, що смоляни (Смолінська шахта. – Авт.) збиралися засісти в шахті, бо в березні не було грошей, зараз середина квітня, виплатили, це на вчора, 65% від зарплати. Я думаю, що найближчими днями, як тільки зайдуть якісь гроші, будемо дозакривати питання. Бо свята ж такі значимі, я думаю, що закриємо, але ж ви розумієте, що це не робота. Відверто кажучи, заробітна плата – це важливо й соціально актуально, але ж є й експлуатаційні розходи, там вже на межі було, через борги за використану електроенергію надходять телеграми про відключення, і це ж ланцюгова реакція.

– Класика про майстра без взуття.

– Так, але ж просто так не виходить, щоб їсти, потрібно десь взяти продукти, приготувати, може, я примітивно розповідаю, але так, як воно є в житті.

– Дякуємо, з усіма прийдешніми святами вас.

– І читачів вашої газети також зі святами.