Володимир Гончар – уже не суддя Кропивницького апеляційного суду, його звільнили минулого тижня. Тим часом у Вищому антикорупційному суді триває процес, в якому Володимир Миколайович – обвинувачений.
Ще в червні нинішнього року Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши скаргу фундації DEJURE Христини Буртник, ухвалила рішення про звільнення Володимира Гончара із суддівської роботи. У документі зазначається: «Суддя Гончар В.М. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду». І от минулого тижня Вища рада правосуддя постановила остаточно: звільнити, і край.
З рішення Першої дисциплінарної палати ВРП випливає, що звільнення Гончара пов’язане з його кримінальним переслідуванням, хоча він і вважається невинуватим.
У статусі підозрюваного (у спробі отримання неправомірної вигоди) Володимир Гончар опинився 26 грудня 2023 року. З листопада того ж року не одягає мантії – Вища рада правосуддя відлучила від роботи. З березня 2024-го справу за звинуваченням Гончара розглядає Вищий антикорупційний суд.
А почалася ця історія з того, що 21 лютого 2022 року пізнього вечора у селі Піщаний Брід Новоукраїнського району мотоцикліст, першокурсник вишу, збив на смерть велосипедистку. Як з’ясувалося у ході слідства, він і їхав надто швидко, і водійського посвідчення не мав, і мотоцикл був несправний (не діяло гальмо).
Згодом справа потрапила в Добровеличківський районний суд. Студент каявся, пропонував родичеві загиблої компенсацію, але той був невблаганним, вважаючи, що нехай винуватець спокутує вину в неволі. 21 березня 2023 року винуватцеві оголосили вирок: три роки ув’язнення. Родич загиблої просив чотири. Студент же, вважаючи й цю кару надто суворою, поскаржився в Кропивницький апеляційний суд. Переглядати справу випало колегії на чолі з Володимиром Гончаром.
І тут у цій історії появився В’ячеслав Даньшин – колишній працівник органів внутрішніх справ, приятель судді Гончара. У травні 2023 року Даньшин начебто заходився клопотати перед Гончаром за молодого чоловіка, з вини якого у Піщаному Броді загинула велосипедистка і якому дуже не хотілося у в’язницю. Гончар нібито попросив три тисячі доларів за призначення студентові умовного, не пов’язаного з позбавленням волі, покарання. Також Гончар начебто поставив умову: щоб родич загиблої не скаржився на такий присуд. Даньшин нібито повідомив про це свого довірителя, але зажадав вищої винагороди, збільшивши її на 350 доларів (хотів узяти їх собі, за турботи). Але винуватець ДТП і родич загиблої так і не досягли примирення, і 31 травня 2023 року Даньшин начебто доповів про це Гончару. Той же нібито так загорівся додатковим «заробітком», що навіть за таких непевних обставин погодився за гроші пом’якшити вирок – замінити три роки позбавлення волі на півтора. 15 червня 2023 року Гончар начебто висловив Даньшину нову пропозицію: за десять тисяч доларів забезпечить студентові умовне покарання, яку б позицію не займав родич загиблої. Нібито домовилися, що гроші лежатимуть у Даньшина, поки судова колегія не ухвалить потрібне рішення. 1 серпня 2023 року Даньшин отримав гроші від свого довірителя. 28 вересня 2023 року судова колегія під головуванням Гончара залишила вирок Добровеличківського райсуду без зміни. Даньшин повернув гроші. 26 жовтня 2023 року йому й Гончару вручили повідомлення про підозру. Виявляється, їхні розмови прослуховувалися правоохоронцями. У приміщенні Кропивницького апеляційного суду відбулися обшуки.
Ось так – але без наших «нібито» й «начебто» – описано цю історію у вироку стосовно Даньшина, ухваленому Вищим антикорупційним судом 7 березня 2024 року. В основі документа – угода, яку уклав Даньшин зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Даньшин визнав себе посередником у хабарницькій оборудці і пообіцяв давати свідчення у розгляді справи стосовно Гончара. Також зобов’язався пожертвувати 50 тисяч гривень на потреби Збройних сил. Вищий антикорупційний суд визнав Даньшина винним і призначив символічне покарання: до в’язниці (на п’ять років) потрапить лише за умови, якщо утне щось кримінальне протягом найближчих трьох.
Справу стосовно Гончара вирішили розглядати окремо. Процес у тому ж Вищому антикорупційному суді триває. Наступне засідання відбудеться 4 грудня 2024 року. Позиція, яку Гончар займає у кримінальному провадженні, широкій громадськості невідома. Проте з рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, ухваленого в червні 2024 року, випливає, що він вважає себе невинуватим. Так, Гончар запевняв дисциплінарну палату, що твердження про вимагання ним неправомірної вигоди – вигадка, «оскільки беззаперечних доказів такого факту матеріали кримінального провадження не містять, не містять відомостей про отримання ним якоїсь неправомірної вимоги».
«Водночас суддя Гончар В.М. вважає, що резонанс цієї події, викликаний медіа, на який посилається скаржник, насамперед спровоковано діями правоохоронних органів – НАБУ / САП, які безпідставно, навмисно висвітлили спотворену, необ’єктивну інформацію щодо обставин кримінального провадження з метою дискредитації його як судді Кропивницького апеляційного суду», – ідеться в рішенні дисциплінарної палати. Отже, Даньшин підклав Гончару велику свиню, уклавши угоду з прокуратурою.
Нещодавно, 28 жовтня 2024 року, Вищий антикорупційний суд продовжив процесуальні обов’язки обвинуваченого Гончара ще на два місяці: прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з певними людьми. Обгрунтовуючи це рішення, суд обережно припустив можливість ухилення 64-річного Гончара від кримінальної відповідальності. Мовляв, і гроші в нього водяться (тільки за останніх три роки отримав чистими сім мільйонів гривень), і вік дозволяє, незважаючи на воєнний стан, виїхати за кордон.
І наостанок. Ось яку характеристику надало улітку нинішнього року Першій дисциплінарній комісії ВРП керівництво Кропивницького апеляційного суду: «Гончар В. М. під час роботи на посаді судді Кропивницького апеляційного суду зарекомендував себе як кваліфікований юрист, відповідальний суддя, який спрямовує свою роботу на забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ. Приділяє увагу підвищенню рівня своєї кваліфікації, вивченню змін до законодавства та судової практики. Дисциплінований, урівноважений, тактовний і ввічливий під час спілкування з колегами, сторонами в судовому процесі. Бере участь у зборах суддів щодо вирішення внутрішніх питань суду. Має повагу серед колег».
Віктор Іваненко, «УЦ».
Особливості стягнення аліментів з військовослужбовця