Нещодавно на базі Кропивницького музичного фахового коледжу та музичної школи №2 завершився IX Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики пам’яті Ю. С. Мейтуса. З цього приводу кандидатка наук з мистецтвознавства, членкиня Національної Спілки композиторів України Ірина Сікорська дала коротке інтерв’ю.
– Як цьогоріч пройшов конкурс ім. Мейтуса порівняно з попередніми?
– Нинішній конкурс, на відміну від усіх попередніх, уперше поєднав усі категорії: композиторську творчість, музикознавчі дослідження та виконавців (раніше вони щороку відбувалися почергово). Тож різко зросла загальна кількість учасників – понад 100. Та й географія розширилась: долучилися діти з Одеси, Харкова, інших міст. Тож журі Конкурсу, членкинею якого я мала за честь бути, довелося напружено попрацювати. Оскільки приблизно половина учасників представляли свої здобутки онлайн, ми мали змогу переглянути їх ще до початку Конкурсу, а вже тут спільно їх обговорювали й оцінювали. Можу наголосити на повному взаєморозумінні й доброзичливій атмосфері, що панувала в нашій суддівській команді.
Кожного року організатори намагаються запросити нових майстрів музичного мистецтва, тож ім’я Юлія Мейтуса об’єднує не лише музикантів різних поколінь (наймолодшим конкурсантам нині 7 років), а й різних регіонів.
Нині головою журі був відносно молодий, але дуже відомий, навіть знаменитий львівсько-київський композитор Іван Небесний. Його твори широко виконуються у світі, він пише опери й балети на замовлення різних українських і закордонних театрів (приміром, «Лис Микита» у Львові), ці вистави йдуть з аншлагами. Наші юні музиканти підготували кілька його творів, що прозвучали на урочистому концерті у Кропивницькому фаховому коледжі. Зокрема, частини сюїти «Різдвяні симфонізми» у виконанні симфонічного оркестру під орудою Владислава Царенка.
Дуже цікавий фортепіанний речиталь із творів класиків Левка Ревуцького й Віктора Косенка представив лауреат міжнародний конкурсів, доцент Національної музичної академії Ігор Рябов. Обидва маестро провели творчі зустрічі – майстер-класи для юних колег. Це теж було дуже цікаво й корисно.
– Як ви оцінюєте результати конкурсу?
– Конкурсанти загалом показали доволі високий рівень, а головне – любов до музики, командну роботу учень-викладач-батьки (повірте, роль кожної ланки тут дуже важлива!). Багатьох учасників, наприклад, Лізу Волошинову (1 місце в категорії «Дослідники») чи Роберта Кояву (1 місце в категорії «Фортепіано») я слухала на попередніх конкурсах, тож бачу, як вони ростуть і розвиваються, стають серйозними, цілеспрямованими музикантами, які вирішили музику обрати своєю майбутньою професією.
Дуже зворушливими завжди стали виступи малят, які лише розпочинають цей нелегкий шлях, але вже виглядають справжніми артистами в концертних нарядах. Гран-Прі члени журі одностайно присудили юній композиторці Агнії Жердецькій з Одеси, яка виконала власні дуже цікаві твори на фортепіано й віолончелі.
– Що б ви побажали майбутнім композиторам?
– Не зупинятися! Слухати якомога більше музики. Шукати власні шляхи. І, звісно, ретельно й системно працювати – вправлятися на інструменті, читати – інакшого наша сфера не дозволить, така вже специфіка.
Максим Краснощоков: про Циганика, журналістику, футбол та власний шлях