Останнім часом українське суспільство переживає гостру кризу довіри практично до всіх структур влади, особливо до медійних. У поєднанні з інформаційною війною, яку ведуть російські пропагандисти, це породжує численні фейки і руйнує єдність нашого суспільства в умовах смертельної небезпеки. Але, незважаючи на втрату довіри до традиційних медійних ресурсів влади, в суспільстві збереглося шанобливе ставлення до окремих професіоналів. Таких, як політолог Володимир Фесенко, який погодився відповісти на запитання «УЦ».
– Якими бачите перспективи нинішнього етапу мирних перемовин?
– Нинішній етап мирних переговорів завершується. В переговорах з американськими партнерами ми досягли суттєвого прогресу – в баченні більшості питань, пов’язаних з умовами завершення війни, в узгодженні гарантій безпеки для України, які мають бути юридично зобов’язувальними, є напрацювання щодо участі США в повоєнному відновленні України.
Але головна проблема та сама, що була і раніше, – небажання путіна припиняти війну проти України, небажання домовлятися про припинення вогню як визначальна умова припинення війни. На жаль, американці погодились з вимогою кремля обговорювати весь комплекс спірних питань, включно з територіальною проблемою. Але в територіальному питанні – про статус окупованих росією українських територій і про вимоги росії щодо тих українських територій, які вони анексували, але не контролюють (частина Донбасу, Херсон, Запоріжжя), – компроміс не є можливим. Ми не можемо просто так віддати наші території, зокрема і тому, що добре розуміємо, що це не зупинить ворога, а ще більше посилить його загарбницькі претензії.
Що стосується мирних перемовин, то вони продовжаться, але не варто чекати швидкого результату.
Щоб війна врешті-решт закінчилась, ворога треба зупинити. Це наше завдання. А наші партнери мають максимально посилити тиск на росію, щоб послабити агресора та його здатність продовжувати війну. Якщо це вдасться, тоді з’являться реальні передумови для завершення війни.
– Дуже багато думок є в суспільстві стосовно виборів президента у 26-му році. З вашої точки зору вони невідкладні, можливі, непотрібні чи нереальні?
– Насправді позиція суспільства щодо будь яких-виборів під час війни, зокрема і виборів президента України, є достатньо однозначною. Про це свідчать дані нещодавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології: більшість українців – 57% – вважають, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. У разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки 25% опитаних підтримують проведення виборів. Лише 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню.
Зараз заяви на цю тему президента Зеленського і обговорення цього питання у Верховній Раді України скоріше є відповіддю президенту США Трампу, який несправедливо зауважив, що українці (він мав на увазі українську владу) не хочуть домовлятися про завершення війни, тому що не хочуть виборів. Це твердження не відповідає дійсності. Але президенту Зеленському треба було відповісти Трампу і показати, що він особисто не проти виборів і готовий до виборів. Однак є принципова умова – забезпечення безпеки під час виборчого процесу, тобто припинення вогню. Без цього провести нормальні і демократичні вибори буде неможливо. Ідея голосування онлайн на виборах президента України викликає багато критики, зауважень, має багато протирічь з існуючим виборчим законодавством. До того ж, не всі наші громадяни зможуть проголосувати через «Дію», а це серйозне порушення права виборчого права громадян України.
Про всяк випадок цю проблему треба врегулювати законодавчо. Але одночасно ми маємо категорично заперечувати, щоб тема виборів в Україні стала предметом мирних переговорів. Це питання, яке стосується нашого суверенітету. І ми не маємо допустити втручання в наші внутрішні справи. Путін вже намагається маніпулювати темою виборів в Україні. І ми не можемо дозволити, щоб росія через це питання намагалася впливати і на мирні переговори (щоб маніпулювати темою легітимності української влади), і на виборчий процес в Україні, тобто на формування майбутньої української влади.
– Чи є традиційне новорічне побажання Володимира Фесенка, чи цьогоріч воно особливе?
– Гадаю, що в умовах війни у більшості з нас новорічні побажання будуть схожими. Але сформулюю його таким чином: бажаю всім нам вистояти в цій війні, і зробити все можливе для того, щоб ворог був змушений припинити цю війну! Ми маємо вірити в себе, в наші сили, в свою країну, в її щасливе майбутнє! Нам є за що боротися.
П’ять запитань без відповідей