Світловодськ вражає. Лише за кілька останніх тижнів там стільки накаламутили – інше місто за десятирічку не впоралося б. Ледве Андрій Маліцький через суд поновився як міський голова, як його мобілізували до війська. А депутати міськради звільнили його з посади ще раз – щоб не заважав їм з окопів. Поки Маліцький вчиться захищати країну, опинився в буцегарні Роман Домбровський, який з травня минулого року трудився секретарем ради, фактично виконував мерські обов’язки, – СБУ запідозрила його в корупції. Вийшовши на волю під заставу, Домбровський не зміг повернутися на роботу – депутати позбулися і його, а натомість обрали Максима Бакуменка, відомого в Світловодську майстра з рукопашного бою, дипломованого судом за побиття опонента.
У Світловодській міській раді це вже традиція: достроково припиняти повноваження міських голів, обраних громадою. Наприклад, Павла Солодова, обраного у березні 2006-го, депутати відправили у відставку через пів року. Після того, до чергових виборів, містом керували секретарі, бо парламент так і не ухвалив рішення про позачергові вибори світловодського голови – не вистачило двох голосів. «Солодов виявився незручним для деяких бізнесово-політичних кланів, які звикли реалізувати в місті свої схеми. Так само незручний для них і я», – розповідав наприкінці 2015 року Валентин Козярчук, новобраний міський голова. У листопаді 2019-го міськрада відправила Козярчука на відпочинок. Мотивувалося це тим, що він – фігурант кримінального провадження про заволодіння майном громади. А коли Козярчука проводили в останню дорогу (травень 2025 року), лунали промови, яку чесну, достойну людину втратила громада.
Андрій Маліцький, обраний міським головою 2020 року, теж не знайшов спільної мови з депутатською більшістю. Чого йому тільки не закидали – і неефективне управління, і незаконні звільнення працівників, і узурпацію влади. Головним міським корупціонером призначили тодішнього секретаря ради Тетяниченка, який, обійнявши цю посаду, не вийшов із засновників приватної фірми. А оскільки Маліцький не виносив на розгляд ради питання про відставку Тетяниченка, його звинуватили в покритті корупції.
Позбавили Тетяниченка посади у січні 2025 року, та спокійніше в мерії не стало. Опоненти Маліцького відмовлялися голосувати за проєкт бюджету-2025 через невраховані, на їхню думку, інтереси сільських територій і завеликі видатки на чиновництво. Пропонували створити комісію з вивчення роботи Маліцького і його команди, щоб з’ясувати, крадуть ті з бюджету чи ні. Голова відмовився включати цю пропозицію до порядку денного, посилаючись на процедуру. У квітні 2025 року, коли розгляд питання про бюджет вкотре зірвався, Маліцький звинуватив опонентів у тому, що, мовляв, через них громада втратила понад 600 тисяч доларів – грант від IFC на реконструкцію гуртожитку для переселенців. А в тих – своя правда. Усе це відбувалося на тлі великого горя, яке спіткало країну через кровожерного сусіда. Й воно не об’єднало cвітловодських політиків.
Напоумити їх намагався начальник ОВА Андрій Райкович, приїхавши у квітні 2025 року в Світловодськ. «Десятки важливих питань життєдіяльності міста, які не вирішуються через відсутність елементарних комунікацій між міським головою і депутатами. (…) місцева влада, міський голова втратили елементарну відповідальність і зраджують своїх земляків», – написав Райкович у Facebook після зустрічі зі світловодськими можновладцями.
У травні того ж року депутатська більшість висловила Маліцькому недовіру, позбавила його повноважень і обрала секретарем ради Романа Домбровського. Маліцький заявив, що та сесія – незаконна, і поскаржився в суд. Не минуло й року, як Кіровоградський окружний адміністративний суд розібрався у цьому спорі – у лютому 2026-го зобов’язав Cвітловодську міську раду негайно поновити Маліцького міським головою та заплатити йому за вимушений прогул. Наступного дня дорогою на роботу Маліцький отримав запрошення з ТЦК і невдовзі поповнив лави ЗСУ, про що так мріяли його опоненти. Тими ж днями вони зібралися на сесії і звільнили Маліцького ще раз. Хоча за його вимушений прогул доведеться заплатити, уже набігло тисяч із шістсот. Та хіба це гроші для такої багатої організації, як Світловодська територіальна громада!
Усе складалося пречудово: в раді – повний консенсус, Маліцький не заважає, виконує священний обов’язок. А 13 березня – як грім серед ясного неба – СБУ затримала Домбровського як підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди. Ідеться про 71 тисячу гривень, яку він начебто взяв як відкат від постачальника обладання для комунальної лікарні.
Громадськість насторожилася розміром озвученої мзди – всього лише 1 (один) відсоток від вартості обладнання. Та це ж чисте безсеребреництво! Вразив й інтер’єр сарая Домбровського, де він начебто взяв той жалюгідний процент і де його затримала СБУ. Такий розгардіяш! А ще вони борються за звання міста з високою культурою побуту!
Коли Домбровського привезли в Подільський районний суд Кропивницького, щоб визначити запобіжний захід, він категорично відмовився фотографуватися для ЗМІ. А ще за кілька годин до затримання взяв участь у фотосесії з комунальниками – привітав їх з професійним святом, вручив подяки. У буцегарні друг комунальників пробув зовсім недовго – знайшлися добрі люди, внесли заставу, мільйон гривень у Світловодську – не гроші.
Продовжити працювати на благо громади Домбровському не дали вчорашні соратники. Зібралися й дружно припинили його секретарські повноваження. Так що привітати від імені ради службовців ТЦК (17 березня – День мобілізаційного працівника) Домбровському не вдалося.
Його місце зайняв 35-річний Максим Бакуменко. Про обрання Бакуменка секретарем ради на її сайті повідомлено з неабияким пафосом: «Рішуче кадрове рішення у Світловодську: громада отримала нового секретаря». Така радість, ніби громада отримала мільярд євро західної допомоги! А далі в дусі з’їздів КПРС: «Це рішення стало логічним продовженням попередніх гучних подій у міській раді та важливим кроком до стабілізації роботи органу місцевого самоврядування. Депутати продемонстрували політичну відповідальність і готовність оперативно ухвалювати рішення в інтересах громади».
Ми ознайомилися з депутатськими деклараціями Бакуменка. У декларації за 2024 рік він назвав місцем своєї роботи Світловодську центральну районну лікарню. Це підтверджується вироком Кропивницького апеляційного суду за 29 травня 2024 року, де вказано, що Бакуменко – «з професійно-технічною освітою, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, працює менеджером з логістики Світловодської ЦРЛ».
Про що вирок, запитаєте? Та дрібниці, з ким не буває. Всього-на-всього заїхав кулаком в обличчя опонентові, з яким здибався в мерії. Інцидент стався у лютому 2021 року. Поки тривали суди, вийшов термін, протягом якого можна карати за такі злочини.
У 2022 й 2023 роках Бакуменко, якщо вірити його деклараціям, перебивався без роботи, не заробив і копійки. 2021 року заробив аж 35 тисяч гривень, працюючи на якогось ФОПа. У 2019 й 2020 роках – ні роботи, ні доходу. Словом, чистий політик. Але має у власності Volkswagen Tiguan, випущений 2011 року, придбаний 2022-го за, якщо вірити декларації, 164317 гривень. Висуваючись 2020 року в депутати, назвався журналістом газети «Кропивницький дорожній контроль». Колега, значить…
Очоливши раду, Максим Бакуменко обіцяє забути, від якої партії балотувався (це «Слуга народу»), об’єднати всіх депутатів у коаліцію, щоб у єдиному пориві працювати на громаду. Ділячись цими планами із «Суспільним», новоспечений секретар пріоритетами назвав комунальну сферу й підтримку ЗСУ. (Невже ще когось з опонентів чекає мобілізація?) Про Домбровського Бакуменко висловлюється обережно. Навіть не вживає визначень «підозра», «кримінальне провадження». Каже: «ці події були неочікувані для всіх». А на запитання про попереднє місце роботи не відповів.
Хоча світловодцям воно відоме – центральна районна лікарня. Злі язики стверджують у Facebook, що Бакуменко уник мобілізації, оскільки його в медзакладі оформили водієм швидкої. Якщо дійсно працював на швидкій – чого ж стидатися?
До речі, Сергій Савич, який очолював райлікарню, тепер – безпосередній підлеглий Бакуменка, працює першим заступником міського голови.
Світловодці не дуже-то вірили попередньому начальству, не дуже вірять і цьому. Принаймні, тамтешній сектор Фейсбуку кишить критикою у бік мерії. Люди питають у Бакуменка, чи відчуває відповідальність за прихильність до Домбровського. Нагадують, що обрання торік Домбровського секретарем теж видавалося як неабияке благо для громади і переломний момент в її розвитку. Хочуть знати, з якого дива мають тепер довіряти Бакуменкові, адже його попередні рішення виявилися помилковими. Радять не забувати, що громада його не обирала.
Світловодець Степан Крайцар опублікував у Facebook витяг з реєстру досудових розслідувань, де фігурує Бакуменко. Йдеться про те, що 25 лютого 2026 року слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду зобов’язав поліцію внести до реєстру відомості про вчинення Бакуменком незаконного збагачення – набутті майна, яке не відповідає доходам.
Ох, набагато легше було б керувати Світловодськом, якби не люди!
Віктор Іваненко, «УЦ».
Офіційна зайнятість: переваги, тенденції, результати роз’яснювальної роботи