Про автопробіг за Єлисаветград, завдання журналістики і логіку

14:54
0
824
views

Коротко. Сподіваюся, доступно.

Новинна журналістика має повідомляти про те, що відбулося. Рідше – про те, що буде чи може статися. Лише факти, жодних авторських емоцій, мінімум (а якщо мова непряма – нуль) епітетів і метафор. Не можна писати: «Такий то сумно сказав», треба: «Такий то сказав». Табу на слова автора: «Людей зібралося мало, бо…» – це може бути лише цитата. За «я» в новині новинарю горіти в пеклі.

Авторська журналістика (колонки, аналітика, публіцистика тощо) – це вже інше. Але зараз не про неї.

Я от про що. Відбувся у п’ятницю в Кропивницькому автопробіг, учасники якого виступили проти перейменування Кіровограда на честь драматурга і за Єлисаветград. Подія сталася – ми повідомили. (Точно так само, як про відзначення річниці перейменування прихильниками нової назви міста.)

Мені важко зрозуміти окремих наших читачів, які поспішили навішати купу ярликів. Найпопулярнішими були «сепаратисти» і «прославлення русского міра». Один (чи одна?) навіть написав на YouTube, що знайде мене десь на вулиці й пояснить, що до чого.

Якщо взяти на озброєння таку збочену логіку, то виходить, що:

а) якийсь відморозок когось убив, ми про це написали – пропагуємо насильство;

б) з’явилася новина про те, що геї з Кропивницького поїхали на парад єдності у Київ, – автор має нетрадиційну орієнтацію (розкажіть про це моїм дітям і жінкам);

в) повідомили про шпигунку з Росії – кличемо Путіна.

І так далі. Сон рябої кобили, яка перед цим паслася на конопляному полі.

Коментуйте новини, дискутуйте, доводьте свою правоту – ми працюємо в тому числі й для цього. Однак вважати автора новини про появу нового наркотику наркоманом – щонайменше тупо.

З іншого боку, якщо журналіста за всю кар’єру жодного разу не обзивали нехорошими словами чи не погрожували, – коту під хвіст уся його робота.

P. S. До дискусії за суттю посту готовий.

Андрій Лисенко

Редактор Інтернет-видання "Україна-Центр". Журналіст. Та що там говорити, просто хороша і добра людина.