АГРОЕКСПО-2017 vs мистецький фестиваль «Кропивницький»: де більше користі

Авторська колонка Сергія Полуляха

10:01
7
2367
views

З 20 по 23 вересня увага всього агропромислового комплексу України була прикута до Кіровоградщини, де на околиці обласного центру на площі в 100 тисяч квадратних метрів буяла, гуркотіла, виблискувала, співала, випивала і закушувала, бекала, мекала, здіймалася в небо, орала і боронувала, вражала і дивувала вже по-справжньому Міжнародна, наймасштабніша в Україні виставка АГРОЕКСПО-2017.

Варто нагадати, про ще одну подію з претензією на всеукраїнський масштаб, яка відбулася у нас на початку вересня, а саме – мистецький фестиваль «Кропивницький – 2017», про який тепер нагадують лише облізлі білборди з зображенням Кропивницького, чомусь одягненого у циганському стилі. Тому порівняння між двома акціями виникатимуть поза свідомістю і бажанням автора.

Хто в Україні, не кажучи вже за її межі, знав, що відбувся фест? Окрім пари – трійки тисяч глядачів, які відвідали концерти і спектаклі, читачів місцевих ЗМІ та учасників, практично ніхто. Натомість АЕ-2017 привертає увагу сільськогосподарської еліти України та області, мобілізує виробничі сили, змушує активізуватися ринок, і не лише сільськогосподарської продукції та машинобудування, але і технологій. Та й щодо кількості глядачів, які відвідали виставку, порівняння не на користь фесту. Те, що АЕ-2017 відбулася вп’яте, свідчить про своєчасність і стабільність проекту, який визрів і реалізувався у складних умовах «регресивної зони ризикованого землеробства», як частенько титулують Кіровоградську область.

Місцеві ЗМІ багато писали про відродження театральних і мистецьких традицій за допомогою фесту, але саме АЕ-2017 насправді проклала місток не лише з минулого в сьогодення, але і в майбутнє, ставши достойним продовжувачем масштабних єлисаветградських ярмарок минулого.

Навіть принципи фінансування та організації АЕ-2017 і фесту кардинально різняться, адже ярмарки завжди існували для залучення коштів і товарів у регіон, активізації виробничих сил, тоді як фестиваль відбувся за державні кошти, тобто гроші платників податків, які можна було використати більше продуктивно й ефективно. Ці відмінності вкладаються в одвічну схоластичну суперечку, що було первинним – слово чи справа, виробництво чи мистецтво.

Навіть сухі цифри статистики свідчать, що АЕ з року в рік стає все популярнішою, оскільки збільшується кількість учасників, змінюються форми та напрямки презентацій. На цьогорічній, наприклад, значно зросла демонстраційна динаміка землеобробної техніки, тож значна кількість відвідувачів, переважно фахівців, спостерігали за її роботою на полігоні.

Потрібно наголосити на такому нюансі: якщо ми чуємо, що в роботі виставки взяли участь майже тисяча компаній, серед яких і світові, найвідоміші бренди, то ми пам’ятаємо, що за назвою компаній стоять тисячні колективи, мільйонні бюджети, цілі галузі виробництва, сектори економіки, ринки збуту, а також міста чи країни.

Зрозуміло, що успіх виставки вимірюється кількістю укладених контрактів чи реалізованих товарів, а результати стануть відомими у достатньо віддаленій перспективі, однак те, що кількість учасників зростає, свідчить про зацікавленість. Це – як мінімум.

Іншим мірилом успіху будь-якого заходу є його відвідуваність. За різними оцінками, на АЕ-2017 побували від 20 до 40 тисяч осіб. У більшості відвідувачі – це пересічні громадяни, мешканці Кіровоградщини, сусідніх областей, яких, окрім високих технологій та зразків сучасної техніки, цікавлять і такі речі, як товари широкого вжитку, продукти харчування, у тому числі випивка і закуска, а то і розваги. Скажемо прямо, в цьому компоненті АЕ-2017 значно поступається знаменитому Сорочинському ярмарку, але за рівнем інтелекту, технологій і брендів, а також організації значно випереджає його. В цьому контексті необхідно нагадати один з основних меседжів організаторів фесту – перетворення міста на мистецьку столицю за рахунок кількісних показників. За цією логікою, фестиваль мав би сприяти всебічному розвитку економіки та інфраструктури міста, але на прикладі тих же Сорочинців ми бачимо: як тільки ярмарок закінчується – всі надовго забувають про Сорочинці…

АЕ-2017 – не піар-акція, очевидно через це тут і не видно було активності політиків. Однак не потрібно забувати і про звичайних відвідувачів, які вимагають тих самих одвічних «хліба і видовищ». Втім, це моя суб’єктивна думка, заснована на деяких коментарях в соціальних мережах. Хоча – чому б і ні? Чому б не відвести частину території для жвавої торгівлі товарами широкого вжитку, щоправда, покупців можуть здивувати невідповідність ярмаркових цін їхнім очікуванням, а то і фінансовим можливостям. Але це вже питання вищого порядку. Знову ж таки, потрібно більше концертних майданчиків, де б люди могли просто відпочити, адже навіть обійти територію виставки не так і просто. Чому б не наслідувати позитивний приклад Сорочинців та не залучати до участі акторів, які б зображували якогось популярного героя, з творів тих же театральних корифеїв? Уявіть собі якогось позитивного Калитку, який би закликав гостей не шкодувати грошей на нові техніку й технології, бо ж земельку обробляти треба.

Звичайно, крім головної сцени, на АЕ-2017 були і провінційні рецидиви у вигляді мікровиставок досягнень районного господарства – з гармошками, пиріжками і суліями. До речі, дуже насмішили земляки з Олександрійського району, які в кращих «совдепівських» традиціях навіть не торгували випічкою, розкладеною на ятках, – чекали високих гостей з облдержадміністрації…

Але в цілому АГРОЕКСПО-2017 – це подія, спрямована не на задоволення інтересів окремих груп населення, а на розвиток економіки, промисловості й торгівлі для всієї країни.

Сергій Полулях

Сергій Полулях

Журналіст «УЦ».

  • Павел Волошин

    Ты бы его лучше песне какой выучил, или стихотворению.
    Песни и я сам петь могу, только от них пользы нету.
    А от твоего: “Kто тама?” – какая польза?
    А такая.
    Какая?
    Придёт чужой человек, а тут – Агроэкспо, он и не станет по всяким театрам шляться, а пойдет и все деньги потратит на сеялки, трактора и зерноочистители, да шашлыков еще на сдачу наестся, и домой вернется на тракторе, с полными карманами шурупов, и не голодный – это тебе не со спектакля на спектакль галопом носиться, когда и хотдог некогда проглотить… да еще попробуй пригласительные на всё достать!

  • Почекаємо, може, автор підтягнеться…

  • Nelya Zhelamskaya

    Что за бред??? Это авторская колонка? Прям посочувствовать хочется автору…

    • Дмитрий Кобец

      До речі, гарний текст.

  • кошка

    автор, Вам не кажется, что варенье и мухи должно быть отдельно…? 🙂

  • iosif

    У щастя людського два рівних є крила:
    Троянди й виноград, красиве і корисне

    Вопрос не в том что лучше розы или виноград, а в том что розы это розы или шипшина?
    Хотя шипшина тоже ничего но это уже скорее виноград чем роза.

  • бывший брат

    горожанин:
    М-да… що краще, червоне чи квадратне… свят-свят-свят-єлисаветград?! 🙂