Кілька номерів поспіль наша газета піднімала вкрай важливу для жителів як Кропивницького, так і інших міст і селищ тему стосовно центрального та автономного опалення. Чому в одних таке, в інших – геть інше, та ще й у кілька разів дешевше? Заступник міського голови Кропивницького Олександр Мосін зустрівся з журналістами «УЦ», щоб викласти позицію міської влади стосовно цього болючого для багатьох питання та обмалювати перспективу: з яким опаленням місто буде через три, п’ять, десять років?
– Олександре Володимировичу, яким міський голова та виконком бачать майбутнє опалювання Кропивницького?
– Скажу про наш стратегічний підхід. Міським головою Андрієм Райковичем ще два роки тому було поставлене завдання: вивчити стан усіх базових структур комунального господарства. Це й водопостачання та водовідведення, тепло, світло, газ, транспорт, побутові відходи. Ці напрямки було довірено саме мені. Іх потрібно було не просто вивчити, а надати пропозиції – що з усім цим робити далі?
По деяких напрямках вже є помітний рух, наприклад, у транспортній сфері. Що стосується теплопостачання, будувати об’єкти цієї галузі почали в 50-ті роки минулого століття. Нині в нас працюють два підприємства, що забезпечують місто теплом, – КП «Теплоенергетик» та ЦНТІ УНГА «Кіровоградтепло». Останнє опалює дві третини міста, має на балансі 21 котельну. 5 котелень має наше комунальне підприємство.
Що зараз відбувається? У місті приблизно 57 тисяч родин, і центральним опаленням користуються лише 23 тисячі. Тобто точку неповернення вже пройдено. Розбалансування системи опалення почалося ще на початку двотисячних років і продовжувалося десятиліття місцевим самоврядуванням. Тоді ніхто не задавав питань, не обраховував наслідки, не розрахував справжню ціну за метр квадратний. Чиновники просто надавали дозволи на відімкнення від опалення, не думаючи про гідравліку та теплотехніку.
І тому зараз ситуація виглядає несправедливо. Ті, хто підключений до центрального опалення, мимоволі здійснюють обігрів і сусідів, у яких опалення автономне. Тепло передається через будівельні конструкції – це проста фізика. Особливо якщо квартира в центрі будинку, це відчувається.
Далі. В тариф за опалювання входить також і ціна обігріву місць загального користування – під’їздів і технічних приміщень. І ті, хто на центральному опаленні, платять за це, а ті, хто має «автономку», – ні! Це також несправедливо. До речі, ми коли опрацьовували нові тарифи, то змогли їхню вартість знизити на 3 з гаком відсотки, там були необов’язкові речі.
Як ми будемо діяти в перспективі? Ми запланували на наступний рік заходи та кошти, однак щойно вийшов новий Закон «Про комерційний облік комунальних послуг». Він зобов’язує нас встановити 90 відсотків лічильників на все. А це чималі кошти. І ми розуміємо – якщо поставити лічильник тепла на будинок, де залишилося 30 відсотків із центральним опаленням, то вартість ще зросте за рахунок місць загального користування та обігріву сусідів. І є приклади інших міст, де такі лічильники руйнують.
У нас ситуація унікальна – розбалансовано 63 відсотка системи. У місті є аж 240 квартир, які залишилися з центральним опаленням одні на весь стояк будинку! Це неправильно, це зайві витрати. Ми підготували для розгляду депутатів проект, згідно якого ці квартири будуть відімкнуті від ЦО. Це загалом 93 такі будинки. Є підтримка уряду, знайдено інвестора, який готовий фінансувати ці роботи. Так що для певної частки мешканців проблему буде вирішено, а ми зекономимо газ.
Та від цих двох великих постачальників тепла ми так швидко позбавитися не можемо. Справа в тому, що там технологія побудована таким чином, що одночасно виробляються і тепло, і електроенергія. Окремо неможливо. Відімкнувши від тепла, ми залишимо одночасно людей без світла.
На загал картина така – ми не проти «автономізації», але по кожному об’єкту, кожному будинку треба підшукувати окреме рішення. Ось є Південно-Західна котельня, найбільша, майже половину міста опалює. Відмовитись від неї надскладно. Це одна з 21 котельні «Кіровоградтепла». Вони вже три побудували самі. Є дві відомчі котельні. Ці невеликі котельні набагато більш економні. Однак вся система «Кіровоградтепла» вже багато років працює в борговому режимі. На оперативну діяльність вони ще якось заробляють, а борги минулих років залишаються. Тариф доводиться робити один.
Так чи інакше, наш стратегічний курс – треба систему міняти. Але без авантюр, все ретельно обраховуючи. Десь можна біля будинку невеличку котельню поставити, десь у підвали можна електричну систему зробити («Кіровоградобленерго» має таку можливість). Десь ставити газові «автономки», якщо в будинку одиниці не відімкнутих. Ми працюємо над цим, та всі мають розуміти – це задача не на один рік, і вона потребує дуже великих коштів.
Поки що не соромтеся оформляти субсидії, а якщо температура занизька – складайте акти разом із робітниками ЖЕКів.
Фото Олега Шрамка, «УЦ».
Зарахування до страхового стажу періодів навчання