Пам’яті багато, а коштів – не вистачає…

17:08
0
171
views

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Чижевського днями презентували другий том «Книги пам’яті військовослужбовців, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України». В ній – короткі біографії, фото та обставини загибелі майже 900 військовослужбовців із шести областей України, м. Києва та АР Крим. Серед них і дані про 143 військових, мешканців Кіровоградщини, які загинули в зоні проведення АТО з березня 2014-го по жовтень 2017 року…

Видання є паперовою копією електронного варіанту (memory.org.ua) «Книги пам’яті загиблих за Україну», яку підготували співробітники Національного військово-історичного музею України (НВІМУ). Заступник директора музею Андрій Ільєнко каже: незважаючи на те, що війна продовжується, видання книги потрібне саме зараз і у випадку необхідності буде доповнюватися. Інакше бюрократична інерція через кілька років зробить таке видання вже неактуальним. Тому роботи науковців ведуться постійно, причому вони допомагають не лише наводити відкриті, так би мовити, дані, але й повертати з небуття імена невідомих героїв. Саме співробітники НВІМУ беруть участь у гуманітарному проекті «Евакуація – 200», учасники якого займаються пошуком загиблих, у тому числі й на непідконтрольній території. Так було повернуте світле ім’я полковника Павла Пивоваренка, якого деякий час вважали ледь не зрадником, аж доки пошуковці не з’ясували, що він загинув в Іловайському котлі. До речі, багато імен загиблих залишаються формально невідомими навіть після генетичної експертизи, бо інакше ідентифікувати деякі останки неможливо. Буває, що рідні відмовляються вірити в дані експертизи й визнавати смерть своєї близької людини, сподіваючись на диво…

Втім, сказати, що «Книга пам’яті» вирішує всі поставлені завдання, – не можна. Зокрема, й через обмежене фінансування з боку Міністерства оборони, бо якщо на перший том було виділено 250 тисяч гривень, то на другий – лише 200 тисяч, чого вистачило на 800 примірників, а ще 200 примірників було надруковано за рахунок видавництва. Через обмеженість тиражу громадськості Кіровоградщини буде доступно не більше 10 екземплярів книги, які потраплять навіть не в усі районні бібліотеки. Проте свій екземпляр отримає кожна родина загиблих за Україну.

Дивно, але у всеукраїнську «Книгу пам’яті» не ввійшли загиб­лі в зоні проведення антитерористичної операції добровольці. У зв’язку з цим проектом не могло не виникнути питання щодо реалізації регіонального проекту «Книги пам’яті» з урахуванням недоліків презентованого видання. Причому з більшим текстовим, навіть літературним супроводом, можливо, у формі альманаху, з використанням матеріалів друкованих ЗМІ області. Зрозуміло, що проект такого плану вимагатиме й значно ширшого розповсюдження не лише в усіх бібліотеках, але й в навчальних закладах області. Потрібно зважати не лише на меморіальну складову, але й на патріотичне виховання. Чомусь здається, що за участі органів місцевого самоврядування та комерційних і підприємницьких структур питання фінансування проекту «Книга пам’яті Кіровоградщини» було б вирішено значно простіше та ефективніше.

Сергій Полулях

Сергій Полулях

Журналіст «УЦ».