Аплодисменти за… вбивство

10:12
438
views

20-го вересня в ефірі каналу «Україна» транслювалося шоу з промовистою назвою «Шок на Кіровоградщині. Хто вбив принцесу Діану?». Програма дійсно здатна викликати шок, оскільки була побудована виключно в традиціях шоубізнесу, навіть з оплесками гостям студії, серед яких були й підозрювані або й просто свідки тих страшних подій. Однак у програмі не приймала участі мама вбитої дівчини – Олена Хріненко.

 

Ми зв’язалися з Оленою Павлівною. Щодо трансляції програми, вона сказала, що не погоджувалася на запис,  більше того, не давала згоди на  виготовлення програми та трансляцію: «Але вони зробили без мене. Для них це шоу, а для мене горе, яке завжди зі мною. Я дивилася цю програму, бачила, як хотіли зробити позитивним хлопцем підозрюваного, робили натяки на начебто замовний характер розслідування, а про мою дитину хтось подумав?

Коли вони звернулися щодо зйомки програми, а це було в дні організації похорон, вони не взяли до уваги ні мій стан, ні обставини, бо їм було потрібне шоу. Я була під крапельницями, а мене чекали під лікарнею, більше того, я завдяки інформації від керівництва поліції багато що знала про обставини розслідування, але не мала права це розкривати. Тому через це також не хотіла брати участь у записі, бо це емоції, щоб щось не сказати.

Дуже неприємно вразила спроба звинуватити в чомусь нашу родину та мене. Про які кредити йде мова? У нас їх немає, ні про яких багатих женихів ніхто ніколи не думав. А той хлопець – Бог йому суддя. Він навіть не дочекався похорону, сказали, що в нього якісь нові стосунки, як він буде дивитися людям в очі? Це ж його вина, що через його ж ревнощі Діана відмовилася, щоб її провели до дому, як я просила.

Я знаю, що так потрібно було по сценарію все оце, про що вони там казали, але це не порядно з боку журналістів. Ми кинулися її шукати буквально через півгодини, як почули про дзвінок, а не чекали. 

Боротьби попереду ще багато, і ми продов­жуємо боротися. У мене вистачить сил, бо моя дитина достойна, щоб її кривдники були покарані. Можливо, хтось цього не розуміє, але я хочу добитися справедливого покарання для вбивць моєї доньки. Зрозуміло, що їй це не допоможе, але для того, щоб такого не трапилося з іншими дівчатами. Вбивцю потрібно покарати, бо безнаказаність породжує вседозволеність. Уявіть, що його не покарають і він знову з’явиться на вулиці, де будуть інші дівчата.  Тому зло повинне бути покарано! Але при усьому, це моє вічне горе, горе моєї родини, а не шоу».

Сергій Полулях, «УЦ».