Жадан і Кропивницький

12:32
1449
views

Згідно багатьох літературних рейтингів, найпопулярнішим українським письменником на сьогодні є харків’янин Сергій Жадан. Він у Кропивницькому дуже частий гість – два-три рази на рік буває, то як письменник презентує свої нові твори, то дає концерти як лідер гурту «Жадан і собаки». Днями він в Інтернеті презентував аж дві свої нові книжки – «Список кораблів» та «Хлібне перемир’я». У «Перемир’ї», це п’єса насправді, і наше місто згадується. Книга про події 2014 року в Україні.

Про що книжка «Список кораблів»? Це «60 віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. 60 спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. 60 уривків чужих розмов, 60 голосів, якими наповнюються весняні сутінки. “Список кораблів” – це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Мабуть, найінтимніша й найболючіша книга автора», – йдеться в анотації.

Організує приїзди Жадана на Кіровоградщину Олександр Ратушняк, викладач педагогічного університету, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Колись Жадан напівжартома казав, що орієнтується в нашому місті краще, ніж у Києві: «Не загубився би. Знаю, як від бібліотеки імені Чижевського дійти до бібліотеки імені Маланюка, навіть розумію, як з центру дістатися до вулиці Жадова».

У 2014 році, напередодні Дня Святого Валентина, 13 лютого, Сергій Жадан саме з тоді ще Кіровограду почав презентаційний тур своєї нової книжки «Месопотамія». У його майже рідному Харкові презентація відбулася лише через два дні! Хоча книжка саме про Харків! Був гостем телепрограми «Ранкова кава», спілкувалися з ним тепер вже кияни Євген Манженко та Марія Мельник. «Як так склалося, що ми перші? – А Кіровоград виявився найбільш ініціативним. – Чому напередодні Дня Святого Валентина? – А в нас така країна, що в нас кожен день – День Святого Валентина».

Ще в тому ефірі Жадан сказав, що його попередня книга «Ворошиловград» почасти про ландшафт, який впливає на людей, степовий, знайомий нам, і що дія могла відбуватися не тільки на Луганщині чи Донеччині, але й на Херсонщині чи Кіровоградщині. Просто народився письменник у Ворошиловграді, нині Луганську. До речі, тоді, взимку 2014-го року, Жадан навіть виступав у Кіровограді на площі тоді ще Кірова. У Києві на Майдані вже все вирувало, однак ще не стріляли…

Рік тому під час концерту у клубі «Фьюжн» на Дворцовій один хлопець з дозволу Жадана зі сцени попросив свою дівчину вийти за нього заміж. Кореспондент «УЦ» був свідком усього (стаття у номері «УЦ» від 4 квітня минулого року «Жадан вкотре порвав Кропивницький»). Дівчина погодилася. Жадан сказав, що таке в його багатій біографії вперше. «Я приїду сюди за 9 місяців, – пообіцяв Жадан. – І бажано, щоб ви теж прийшли». Однак не приїхав, ну та все попереду, сподіваємося, ще побачимо митця наживо, не вічно ж тому вірусу бути.

Про Кропивницький Жадан згадує досить часто. Наведемо кілька цитат: «Ось ми їдемо з міста Дніпра до міста Кропивницький. Щоправда, для цього нам потрібно виїхати з території Дніпропетровської області та в’їхати на територію області Кіровоградської. Українські реалії останніх років мають не лише трагічний вигляд – часом вони мають вигляд цілком гротескний. Але ніхто й не обіцяв, що всім усе буде зрозуміло.

Іноді ми просто не помічаємо, в якому спресованому часовому відтинку нам усім випало опинитись. У наших реаліях про історію не обов’язково говорити в минулому часі. Історія, за великим рахунком, це повітря, яким ми сьогодні щоденно дихаємо. Повітря це не завжди свіже й цілюще, проте іншого в нас просто немає. Так само, як немає в нас іншої історії. Є ця, з її довгим і важким післясмаком, з її травмами, комплексами та страхами. Зокрема, зі страхом переоцінки цінностей, зі страхом зазирнути до хатньої шафи й побачити там несимпатичні тобі загалом кістяки. Себто, зі страхом називати речі своїми іменами».

«Ось і в Кропивницькому, куди ми врешті приїжджаємо, нам пояснюють, що містяни до нової назви звикли, що за Кіровим не побиваються, що все йде, як і має йти. А ми й розуміємо, що співрозмовники наші – це люди хоч і симпатичні, проте упереджені, що вони першими виступали за відмову від попередньої назви, а все одно – слухаємо їх, аналізуємо, робимо висновки. Ну бо що нам усім лишається, коли йдеться про нашу країну? Слухати, аналізувати, робити висновки».

«Я хотів би почати не про книгу, а про ваше місто. У нас насправді зав’язалась дружба, доволі щира, не пов’язана на якихось меркантильних речах. Минулорічний концерт нам справді дуже сподобався. Я до чого це все веду? До того, що ми живемо в одній країні, в одному суспільстві, часто дуже мало один про одного знаємо. Про Кропивницький, я думаю, багато хто з нас, українців, якщо знає щось – то у випадку перейменування з цією епопеєю Кропивницький-Кіровоград. Таке враження, що ми закриті кожен в своїх стінах і про своїх сусідів мало що знаємо. Відповідно, ця культурна інтеграція між регіонами – вона теж страшенно слабка. У нас немає, на жаль, державної культурної політики. Якісь приватні ініціативи існують лише у містах-мільйонниках. Насправді це доволі нездорова ситуація, яку треба міняти. Міняти це доводиться нам. Нам пощастило, що ми познайомилися з Олександром Ратушняком, а вам пощастило, що у вас є такий університет, де є такі викладачі».

«Ми завжди говоримо своїм колегам-письменникам: обов’язково поїдьте в Кропивницький. Це незвичайне місто, там велика кількість фантастичної, шаленої публіки. Нам приємно бути знову у вашому місті!»

У 2016-му році в обласному центрі задумали та втілили проєкт «Поезія стін». На десяти локаціях, на стінах, по-простому, волонтери з громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» намалювали-написали рядки з класних українських віршів, які прийшли до душі молодим хлопцям та дівчатам. Зі Львова взяли приклад, там таке раніше зробили. Так от, на прохання наших активістів Сергій Жадан надав свій ніколи раніше не опублікований вірш. Тепер ці рядки прикрашають одну зі стін обласної бібліотеки імені Чижевського. Сходіть, почитайте.