Війна внесла такі неймовірні корективи в наше життя, що навіть про абсолютно мирну роботу водіїв, які здійснюють гуманітарні місії в зону бойових дій, писати дуже важко – кожне слово може викликати несподівані ускладнення й непередбачувані наслідки.
Разом з цим в офіційних джерелах повідомляється, що наші водії дійсно працюють у надважких умовах, проводячи в гуманітарних рейсах по кілька днів без перепочинку, особливо важко доводиться, коли вдається вивозити людей з охоплених бойовими діями міст. На умовах анонімності водій, який повернувся з рейсу, розповів «Суспільному», що вже за кілька кілометрів від вільної території автобуси зупинили окупанти й розвернули всю колону, під час цієї паузи було чутно звуки бою, потім продовжили рух до кінцевої мети.
Щоб вивезти людей з міста, довелося проїхати аж 16 блокпостів ворожих військ, де пасажирів-чоловіків виводили з салонів автобусів і прискіпливо оглядали на предмет слідів на шкірі від носіння зброї, військового спорядження чи й просто – татуювань з українською символікою. Якщо така є, або українську символіку знаходили в телефонах, або не подобалися документи – людей затримували та кудись відправляли. Перевірки проводили або військові РФ, або сепаратисти з так званих ЛНР-ДНР. Окрім цього, вони постійно влаштовували провокації у вигляді кулеметних черг над головами людей, а домашніх тварин, яких вже не можна було везти далі та їх випускали, ці, типу військові, розстрілювали.
Люди, які їхали в переповнених автобусах (60 чоловік з речами на 27 місць), серед них і немовлята, і старі, і важко хворі, напрочуд мужньо й терпляче витримували складнощі, водії допомагали їм в дорозі продуктами та всім, чим можна, бо дехто окрім документів нічого при собі не мав. Водіям доводилося проводити за кермом безперервно по кілька десятків годин, але заради порятунку людей вони готові на все.
На подолання кількох кілометрів по тимчасово захопленій території йде кілька діб, і аж коли водії оголошують, що заїхали на контрольовану територію, налякані та знесилені тритижневим перебуванням у пеклі люди дозволяють емоціям взяти гору – тут і вдячність, і обійми, і сльози, і радість…
А водії-герої, прості хлопці, після короткого відпочинку знову готові в рейс, фактично в зону бойових дій. Після повернення з ними зустрілося керівництво міста й подякувало за мужність при виконанні цього в усьому світі мирного завдання – надання гуманітарної допомоги та порятунку людей. Наскільки нам відомо, саме цим вони займаються й тоді, коли ви читаєте ці рядки. Після війни водії поділяться спогадами без купюр, а зараз ми повинні лише знати, що наш народ своїх у біді не залишає.
Paypal:
Приват 24:
5363 5426 0288 7912
Зарахування до страхового стажу періодів навчання