Лебеді на Інгулі

На початку жовтня Кропивницький відвідали особи королівської крові – лебеді.

Цілий тиждень родину лебедів-шипунів (батьки та молодий птах) можна було спокійно фотографувати на відрізку Інгулу між Козацьким островом і центром міста. Цю породу називають королівською в Англії, а лебедів, які живуть на Темзі, взагалі вважають власністю королівської родини.

Лебеді – птахи перелітні, а шипуни, з характерним забарвленням дзьоба, вважаються найбільшими й важать до 25 кілограмів. Вони гніздяться здебільшого на півночі та в центрі Європи, а на зимівлю відлітають у тепліші краї, які можуть бути й не зовсім теплими, деякі обирають Великобританію чи південь Європи.

Наша родина цікава тим, що з’явилася тут разом з дитинчам, якого можна було сприйняти за гусака через сіре оперення. Але орнітологи знають, що пташенята лебедів біліють аж після досягнення трирічного віку. Батьки піклуються про свій виводок до 2 років життя, хоча лебедята здатні самостійно їсти одразу після народження, а літати – через пару місяців.

Зазвичай лебеді перелітають великими зграями на значній висоті, але в разі хвороби одного птаха лебедина сім’я може перервати відліт і затриматись до одужання родича. Можливо, саме через це родина благородних птахів і завітала в центр Кропивницького? У всякому разі, коли дорослі активно годувалися, пташеня плавало за ними, не виймаючи голови з-під крила. Дехто припускає, що вони могли завітати на Інгул в центрі міста через гарну кормову базу, і хто знає, можливо, вони залишаться тут і зимувати?

А ще – ми на власні очі могли пересвідчитись у справедливості повір’я про лебедину вірність і помилуватися цими неймовірно гарними створіннями.