Заступник голови Кіровоградської обласної ради, командир батальйону «Стугна» Дмитро Лінько виклав у соцмережі зворушливі відео перших хвилин після визволення Херсона від окупантів. Ми зв’язалися із земляком і попросили відповісти на декілька запитань, які нас цікавлять. На щастя, він знайшов час і можливість.
– Пане Дмитре, бої за Херсон були важчими в порівнянні з визволенням інших населених пунктів?
– Бої біля самого Херсону були нетривалі. Ворог драпав так, що ледве встигали наздоганяти. А от бої, які передували визволенню Херсону, тривали 8 місяців. На кожній ділянці окупованого правобережжя півдня України тривали важкі бої. На початку вересня внаслідок наступальних дій наших військ вдалося прорвати в кількох місцях оборону противника.
У жовтні вдалося розвинути цей наступ і визволити десятки населених пунктів. Одночасно з цим наша артилерія знищувала логістичні шляхи для забезпечення російських військ. Усе це призвело до відходу деморалізованих і розбитих частин російських військ.
– Ворог втік, його розбили чи брали в полон?
– На жаль, оточити угруповування військ на правому березі не вдалося, але противник зазнав суттєвих втрат. Затримання деяких перевдягнених окупантів продовжується й сьогодні. Сподіваюся, нікому з них не вдасться втікти.
– Відомо, що путін мстивий. 100 ракет по Україні – це «отвєтка» за Херсон чи будуть ще?
– Єдине, чим можуть відповісти росіяни, – це знищення нашої інфраструктури, що болісно б’є переважно по мирному населенню. Це відверта агонія терористичного режиму путіна. На жаль, можемо констатувати, що цієї зими ми матимемо надзвичайно складні умови. Та це не зламає бойового духу і не зупинить наступ української армії.
– Чого зараз найбільше потребують херсонці?
– У Херсоні повністю відсутнія електроенергія та зв’язок. Є проблеми з медикаментами. Гуманітарні вантажі вже надходять в місто, тому ситуація поступово поліпшується. Найважче, звісно, людям похилого віку, які в таких умовах фактично ізольовані від світу. Важлива індивідувальна допомога саме таким верствам населення.
– Часто зустрічаєте земляків?
– Так, часто зустрічаюся з земляками з Кіровоградщини, бійцями 3-го полку, батальйонів територіальної оборони, які тримають оборону на херсонському та запорізькому напрямках.
– Коли додому?
– Додому повернусь, як і всі військовослужбовці, після перемоги та закінчення військового стану. А до тих пір я – військовослужбовець і буду робити все, щоб захистити свою Батьківщину.
Навчання та робота: для ветеранів та їхніх родин стартувала нова програма