Хто почесний, а хто не дуже…

10:40
607
views
Фото з сайту CBN.

Провести «декомунізацію» переліку почесних громадян міста Кропивницького запропонувала депутатка Валентина Яремчук під час засідання дев’ятої сесії Кропивницької міської ради.

«Це звання є відзначенням за особливі заслуги перед містом та Україною, – наголосила Валентина Яремчук у своєму депутатському запиті. – Тому необхідно внести зміни до Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Кропивницького” та визначити в ньому механізм позбавлення почесного звання».

Доцільним, на переконання депутатки, є і врахування думки громади при визначенні претендентів на звання почесного громадянина міста у майбутньому.

Депутати Кропивницької міської ради 32 голосами підтримали цей депутатський запит.

«Рішення про встановлення звання було прийнято на сесії міської ради ще 20 вересня 1967 року. Тоді ж першими почесними стали два громадянина міста, – згадує журналіст і краєзнавець Юрій Матівос. – Протягом 1969-1973-го було удостоєно звання ще п’ятьох осіб і… Далі процес зупинився. Поновився аж через 25 літ, у 1998-му… На сьогодні у списку – 42 особи. Серед них усього 2 (дві!) жінки й жодного передовика чи новатора виробництва, працівника народного господарства, як те було записано у рішенні ради. Усе чиновники найвищого рангу, керівники підприємств та установ, маршали, генерали. Причому деяких ‘’прихопили’’ аж з часів імперії московських царів Романових.

Переглядаю список почесних і дивуюся: хто міг рекомендувати, а більшість депутатів – голосувати за них? Чи мають моральне (та й законне) право очолювати список почесних громадян міста незалежної України представники найвищої знаті колоніальної митрополії Московії її генерали Остен-Сакен та Ерделі? Або Трифон Гуляницький та Григорій Кочерещенко? Перший – ватажок зграї злодіїв-грабіжників, що вважали себе більшовицьким загоном, який боровся за встановлення радянсько-люмпенської влади в наших краях. Другий начебто ‘’розповсюджував листівки та прокламації серед селян… працюючи підмайстер’ям кочегара та пекаря на підприємствах Єлисаветграда’’. Обом у нашому обласному центрі свого часу встановили меморіальні дошки, на будинках, де вони проживали. Кочерещенку її не прибрали й досі, а вулицю перейменували на Скіфську. Вулиця Гуляницького існує й тепер, в обласному краєзнавчому музеї зберігається як експонат його одяг. Здається, вирішено питання щодо доцільності вважати почесними громадянами міста шістьох вищих військових на чолі з маршалом І. Конєвим, яких вознесли до небес ще в 1970-і роки.

Вважаю, мешканці нашого міста мають пишатися його почесними громадянами, такими, зокрема, як М. Сухомлин, А. Кривохижа, С. Сорока, А. Райкович, І. Тамм, А. Коротков, В. Курбатов, Ю. Любович, В. М’ягкий, О. Симоненко, Є. Чабаненко. Ці люди дійсно мають заслуги перед містом. А інші, удостоєні високої честі? Чим себе уславили ще добрий десяток чиновників, внесок яких у розбудову, розвиток міста важко сформувати?»

Як прокоментував «УЦ» процес декомунізації секретар Кропивницької міської ради Олег Колюка, справа не затягнеться надовго. «Зараз йде опрацювання положення про статус почесного громадянина. Бо там не закладено норми про відкликання чи позбавлення цього статусу, треба її додати. Потім міська рада, як ініціатор інституту звання почесного громадянина, має внести зміни у положення, а вже потім можна буде розглядати питання про позбавлення когось цього статусу», – сказав Олег Сергійович.