Польські правила «всиновлення» кошеняти

Якщо ви вирішили обзавестися домашньою твариною, маєте декілька варіантів, як це зробити. У сусідів, знайомих можуть бути кошенята або цуценята, яких з радістю віддадуть у добрі руки. У притулках на вас чекають тварини різного віку, різних порід. Та просто на вулиці можна підібрати чотирилапого безхатченка. А у Польщі не так.

Наша колежанка Олена Франтасова з двома неповнолітніми доньками, проживши пів року в Польщі, вирішила взяти до себе кішку. Почали взнавати у місцевих, як це там робиться, і почули алгоритм дій.

Звернулися до притулку, де їм рекомендували зайти на його офіційний сайт, подивитися фото та «резюме» кожної тварини. Їх немало, з різними історіями, долями. Хтось втратив господарів, хтось з числа переселенців. Кошенят практично немає, переважно дорослі тварини. Маленькі – виключення, їх могли підібрати на вулиці.

Взагалі поляки дуже люблять тварин, охоче беруть їх до себе. І це не рідкі, екзотичні породи, за які у нас віддають тисячі, а з тих, кого ми називаємо «дворянська» порода.

Коли наша українська родина на сайті обрала кошеня, їм сказали, що надішлють документи на «всиновлення», договір для ознайомлення. Потім пані має приїхати в притулок познайомитися з кішечкою. Якщо кішечка її прийме, виникне взаємність, документи треба буде заповнити.

– Це ще не всі умови, – розповідає Олена. – У мене поцікавилися, де ми живемо – у приватному будинку чи у блоковому. Ми – у блоковому. На якому поверсі? На третьому. Балкон, вікна є? Так. У такому випадку ми повинні встановити сітки на балкон і вікна. Після цього до нас має приїхати комісія, щоб переконатися у виконанні умов. Після позитивного рішення комісії тваринку можна забирати. Потім час від часу нас будуть перевіряти: чи комфортно кішці з нами, чи безпечно вона живе, чи повноцінно її годують, чи не ображають. Якщо щось не так – штраф.

Родина почала шукати сітку, прицінюватися, взнавати, хто і за які кошти її встановить. Паралельно шукали альтернативу притулку. В соцмережах, групах українців, які перебувають у Польщі, інколи з’являються об’яви, які стосуються домашніх тварин. Одна жінка, що живе у хостелі, продавала свою кішку за дві з половиною тисячі злотих. Це місячний заробіток, щоб ви розуміли. А коли ще одна українка виставила фото своєї кішки рідкісної породи і написала, що шукають їй «нареченого» для отримання в подальшому потомства, їй негайно відповіли, що вона не має права цього робити без перевірки та дозволу відповідних служб.

– Кожні три місяці на підприємстві, де я працюю, ставлять величезний контейнер, куди люди зносять їжу для тварин, – каже землячка. – Регулярно перераховують гроші на притулок для ремонту, придбання необхідного для тварин. І так роблять всі.

Ще один цікавий момент. Син моєї колежанки вирішив взяти котика в притулку. Вибрав на сайті, зателефонував, а йому відповіли, що цей котик має братика, і розділяти їх не бажано. Прийшлося брати обох.

Для нас все це дивина. Але Польща таким чином регулює чисельність тварин, вони не розмножуються безконтрольно, не живуть у підвалах, не їдять зі смітників, не розносять хвороби. Кожна тваринка у притулку привита, стерилізована, чіпована, має документи.

Франтасови не відмовилися від бажання «всиновити» тваринку. Коли все вийде, обіцяли поділитися фото нового члена родини.