Краще гірка, але правда

00:46
943
views

Що то було?

Мабуть, НЛО!

Ні сіло, ні впало,

По небу пливло.

Неприємно, коли тебе мають за дурня. Особливо в таких серйозних питаннях, як війна. Спочатку навіть смішно було, коли наше командування чи Офіс президента геть-чисто відхрещувалися від ударів по тилових аеродромах противника чи кримському мосту. Це не ми! А хто? Не знаємо, не відаємо, можливо, партизани якісь! Або НЛО! І очі такі хитрі-хитрі…

А тепер і зовсім безглуздо стало. Після всіх злочинів російської армії удавати з якогось переляку святу простоту – це лише своїх обманювати. Не два-три розвідники-диверсанти по стежці через болото, а підрозділ із 40-50 осіб пройшов через кордон і влаштував метушню у Брянській області. Логічно припустити, що наші прикордонники були в курсі операції, оскільки нікого з їхнього керівництва не звільнено. Чим займалися російські прикордонники, можна тільки здогадуватись, але, судячи з того, як розлютився путін, брянські мухтари своє отримають.

А взагалі дивний якийсь рейд вийшов. Навіть поганої заправки не підірвали. Зробили селфі й дали тягу назад. Якщо хотіли налякати росіян, продемонструвати, що наші бійці городами запросто можуть до Воронежа дійти, то треба було це якось переконливіше зробити. А то максимум, що вдалося, – це виставити росіян повними дурнями. Включаючи їхнього гівнокомандувача, який явно в істериці заявив буквально таке: «Ці люди ставили собі завдання позбавити нас історичної пам’яті, позбавити нас своєї історії, позбавити нас своїх традицій, мови». Це «захоплення» прикордонного медпункту позбавило путіна пам’яті та мови? «Ну сумасшедший, что возьмешь», – співав колись Володимир Висоцький.

Схоже, не лише у наших пропагандистів, блогерів та інформаційних марафонців таке надзавдання – виставляти супротивника круглим ідіотом. Просто вони стараються помітніше за інших. То на всіх каналах розповідають, як на конкурсі з поїдання млинців росіянка подавилася (їла-їла, доки не померла). То крутять у дитячий час відео, на якому заступник головнокомандувача сухопутних військ РФ, дуже не юний генерал Матовніков, стриптиз танцює. А то захлинаючись описують у подробицях, як по-багатому, в золоті та розкоші, живуть путін зі своєю гімнасткою.

Не знаю, як ви, але я не в захваті від такої пропаганди. Що більше ми зображаємо росіян закінченими ідіотами, то більше принижуємо подвиг своїх, українців.

Так, наш сьогоднішній ворог у своїй масі – підлий, підступний, тупий і жорстокий, у нього повністю відсутнє критичне мислення, путін для них – бог, цар і командир, чиї накази не обговорюються. Але дурні там далеко не всі. Так, дурень може бути вбивцею, але не всі вбивці – дурні, це можуть підтвердити тисячі наших воїнів. Зомбі з відбитими пропагандою мізками, але не дебіли. Дерев’яні солдати Урфіна Джюса.

Російська пропаганда значно потужніша. Вона, як калька, знята з методик Геббельса. Постійний потік брехні, фейків, маніпуляцій, який не дає змоги виринути з нього. Він як вірус захоплює навіть цілком адекватних людей.

Днями моя інтернет-знайома москвичка, жінка відчайдушної сміливості та активна противниця путінського режиму, попросила мене відповісти на десяток елементарних запитань про наше життя. Як навчаються діти, чи отримуємо ми зарплати та пенсії, чи є в будинках вода, світло та газ, чи ходить транспорт, чи можна заправити машину бензином, чи вистачає продуктів у магазинах і чи можемо ми їх купити? І так далі… Ви зрозуміли? Вони знають про нас набагато менше, ніж ми про них. І це мос­квичка, освічена та просунута людина! Уявляєте, за кого вважають нас жителі російської глибинки?

Мої відповіді, мабуть, дуже здивували респондентку. Можливо, вона та її друзі мені просто не повірили. На закінчення нашого листування надійшло ще одне запитання – про нинішнє ставлення українців до росіян. Дивне, як на мене, запитання – можна ж здогадатися? Але відповів: наше ставлення до росіян здебільшого – в діапазоні від гіркої образи до лютої ненависті. Більше запитань не було.