Японія цікавить Кропивницький

13:51
417
views
Фото Олександра Шулешка, «УЦ».

У художній галереї «Єлисаветград» відкрилася перша виставка японської гравюри, знавця цієї культури, колекціонера Микити Неманова.

– Відкриваємо виставку японськіої гравюри. Вони вражають своєю красою та витонченістю. Це частина багатого історичного мистецтва Японії, – розповідає галерист Микола Цуканов. – Одна з найвідоміших форм японських гравюр – укіє-е, або дереворізи. Вони створюються шляхом нанесення фарби на дерев’яну пластину, яка пресується на папір. Ця техніка дозволяє передати безліч нюансів та деталей у зображенні. Японські гравюри зазвичай зображують різні сюжети, такі як гарні пейзажі, відомі особистості, сцени з повсякденного життя та міфологічні істоти. Упевнений, що перегляд японських гравюр викликає захоплення та натхнення. Вони дозволяють нам побачити Японію очима художника та відчути її особливий дух. У день відкриття виставки її переглянули 107 відвідувачів. Це чудова реакція, яка свідчить про високий інтерес до японського мистецтва у нашому місті.

Сам колекціонер розповів про те, з чого розпочиналося його зібрання.

– Моя мама з самого мого дитинства заохочувала до читання. Десь років у десять мені попалася книга про самураїв. На ілюстраціях у книзі були гравюри. Вони так сподобалися, що я поставив собі за мету збирати ці цікаві картинки. Спочатку монети, чашки, нецке, згодом дійшло й до гравюр. На початку мого збирання колекції мені не вистачало знання мови. Приносили деякі китайські речі. Я розумів, що по стилістиці вони зовсім не японські. Після школи, коли поступив в юридичну академію, першим ділом я розпочав пошуки викладача з японської мови. Вивчив три основних азбуки. Окремо вивчив стару словесність. Усі гравюри – на старій словесності, так званій дореформеній азбуці. Це відбулося приблизно у 1850 році. Ще одна реформа азбуки відбулася у 1945 році.

Фото Олександра Шулешка, «УЦ».

Знання мови дуже допомагає у колекціонуванні. І зараз я навіть консультую. Багато є клієнтів із США. Після Другої світової війни із Японії було вивезено багато лакового мистецтва, фарфору, гравюр і мечів. Не тих мечів, що являються штамповками, а справжніх речей, що виготовлялися майстрами ковальського мистецтва. За підрахунками японців, вивезено було приблизно півмільйона мечів і сотні тисяч інших предметів. Тепер потрібні спеціалісти для консультацій з питань японської культури.

У мене є дуже рідкісні відбитки гравюр із серії про самураїв, які сьогодні представлені на виставці. Упевнений, що, незважаючи ні на які обставини, художнє мистецтво має право на споглядання. Кожна гравюра – це ціла історія. Цікаво, що видатні митці під кожний колір робили по сорок дощок, з яких потім і відбивали гравюри. Тобто на кожній дошці був свій колір. Особливо цінувалося те, що кожен колір при відтиску має знаходитися на своєму місці, у своїх контурах. Браку не допускалося. Перші сім відтисків вважалися найціннішими. Потім дерево вже втрачало твердість. Найдорожчими гравюрами є ті, що із самшитового дерева. Вони слугували більше. Із цих заготовок можна було зробити до двадцяти п’яти якісних гравюр, – розповів Микита Неманов.