Як заставити Сонце працювати на себе

14:34
2986
views
Фото Олега Шрамка, «УЦ»

Село Кам’янече Новоархангельського району знаходиться на самій околиці області. У переддень Дня незалежності України тут відкрили найсучаснішу сонячну електростанцію. Та ще й яку! Її потужностей вистачає, щоб вдень повністю покривати всю потребу всього Новоархангельського району в електриці. І все це зроблено завдячуючи енергії однієї родини, на кошти потужної агрофірми «Авангард», яка має в селі свій підрозділ, та зусиллям багатьох десятків небайдужих працівників. Відкриття електростанції стало надзвичайним святом для всього села. Такого тут не бачили багато років, а може, й взагалі ніколи!

Заслужений працівник сільського господарства України Василь Лаврентійович Крамар (на фото вгорі – з синами) очолює агрофірму «Авангард ЛТД» багато років. Ідею побудувати сонячну електростанцію він виношував давно. І, як і все інше, в нього вийшло. Слово йому самому:

– Сонце може бути жорстоким вбивцею. І разом з тим Сонце – джерело життя, яке дає можливість народитися кожному живому організму на Землі. Приручити сонячне проміння люди пробували ще у XVIII столітті. Лише 1921 року видатний вчений Альберт Ейнштейн отримав Нобелівську премію за те, що пояснив закон зовнішнього фотоефекту. Але приручити Сонце вдалося лише у XXI столітті. Ми довго вагалися, чи варто нам цим займатися, багато років вивчали це питання. Вже готові були зайнятися, та з різних причин у нас не виходило. Та півтора роки тому ми прийняли остаточне рішення: будувати! І побудували!

Потужність побудованої нами електростанції – 2,2 мегавати. Це третя за потужністю фотоелектрична станція в нашій області. Вона забезпечує Новоархангельський район в денний час на сто відсот­ків. Побудувати ще одну подібну станцію, тільки з певними акумулюючими пристроями – і Новоархангельському району не потрібні будуть зовнішні джерела енергії.

На місці, де побудована сонячна електростанція, в свій час, за царської Росії, була розташована лікарня. Багато часу вона служила людям із навколишніх сіл і всьому району. Однак у дев’яностих роках було прийняте рішення її ліквідувати. І по цеглині вона була знесена, розібрана так, що й фундаменту не залишилось. На цьому місці утворилося стихійне сміттєзвалище. Для підготовки будівельного майданчика нам довелося вивезти більше трьох тисяч тон усілякого сміття.

Та ми зіткнулися ще й з іншим питанням. Усі ми, місцеві, знаємо, що в 1941 році 6-та й 12-та армії радянських військ були розгромлені в наших краях, у Зеленій брамі. Червона Армія відступала до Синюхи, багато солдатів залишилися, бо тут була лікарня, був госпіталь. І коли ми почали всі роботи, то виявили захоронення бійців по всій території колишньої лікарні. Ми позвали пошуковців, які допомогли нам найти в цих розвалинах останки бійців, які тут загинули, відбиваючись. Ми знаходили їх з автоматами, в касках, у чоботах, просто як були на час гибелі. Крім того, відомо, що німці, коли прийшли, усіх поранених розстріляли, а тіла поскидали до однієї ями. Ми з пошуковцями зібрали останки всіх воїнів, поховали в братській могилі, з почестями, з панахидою, хай спочивають навічно. Так що ми зробили не одну хорошу роботу. Ми побудували сонячну електростанцію, а також надали вічний спокій нашим воїнам, які боронили цю землю.

Будувати було непросто. Ви знаєте, що зараз в Україні, коли починаєш щось будувати, знаходиться дуже багато контролюючих органів, які роблять усе, аби будівництво не відбулося. Були і в нас перешкоди та проблеми, але, як бачите, станція побудована!

Я дякую компанії «Рентехно» і її директору Євгену Ладничу за те, що вони в якості підрядника побудували та ввели в дію цю електростанцію. Я вдячний керівнику Новоархангельського РЕМу В’ячеславу Шевчуку за те, що допоміг із підключенням сонячної електростанції до мережі. Також вдячний сільському голові Кам’янечого Михайлу Попку, який допомагав з оформленням документів по цій станції.

Я впевнений – якщо будується сім’я, якщо будується фермерське господарство, якщо станція будується в селі, - це означає, що село живе. І що держава живе. Я вірю, що пройдуть роки, і ми розбудуємо нашу неньку-Україну, в ній будуть жити заможні та щасливі люди. І ми робимо свій невеликий внесок у цю справу. Слава Україні! (Героям слава! – дружно відповіли сотні гостей та односельців.)

На відкриття сонячної станції в Кам’янече приїхав голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко. Він відзначив, що така серйозна справа, зроблена в селі, – найкращий подарунок до 26-ї річниці незалежності України:

– Я щиро дякую Василеві Лаврентійовичу за те, що побудував цю станцію! Найкращий подарунок державі – коли будується нова дорога, нова лікарня, нове енергетичне підприємство. Розвиток відновлювальної, екологічно чистої енергетики зараз більш ніж важливий. З кожним новим побудованим таким об’єктом Україна стає все більш незалежною від експорту вуглеводнів. Так що будувати сонячні станції – це не тільки екологічно та економічно, це ще й патріотично. І тому це подія не рівня села, навіть не рівня району, а обласного рівня!

На Кіровоградщині ми вже маємо 17 об’єктів сонячної енергетики. В Україні їх загалом 180. Тобто Кіровоградщина зараз має десяту частину всієї сонячної енергетики країни. У передовиках у цій новій галузі якраз аграрії, які не тільки знають, як виростити хліб, а мають розуміння, як дати суспільству альтернативну енергію, чисту, сонячну.

Нову сонячну станцію на довгу плідну роботу благословив єпископ Кропивницький та Голованівський владика Марк. Привітали з відкриттям голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, керівництво району. Голова Новоархангельської РДА Сергій Васильченко не стримував емоцій: «Прекрасне свято сьогодні для всього району, для всієї громади! Василь Лаврентійович не тільки вирощеним хлібом вносить великий внесок у розвиток району, а ще й такими потужними енергетичними проектами. Не можу не подякувати і його дружині, Валентині Олександрівні, синам Борисові та Ростиславу ,без їхньої підтримки таку справу зрушити було б складно».

А рішенням голови Кіровоградської ОДА та голови Кіровоградської облради Василь Лаврентійович Крамар нагороджений найвищою відзнакою області – орденом «Честь і слава Кіровоградщини». Сам Василь Крамар нагородив відзнаками та грошовими преміями працівників, які найбільш плідно працювали на будівництві станції. А один з них, Степан Боровик, отримав ключі від новенького автомобіля «Хундай акцент»! Треба було бачити обличчя чоловіка, який був просто ошелешений і не міг повірити, що це не уві сні відбувається!

Загалом, агрофірма «Авангард», окрім того, що займається сільським господарством, інвестує в альтернативну енергетику, багато уваги приділяє соціальній сфері. Про це розповів син Василя Лаврентійовича Ростислав Крамар, який пішов батьківським шляхом і також працює в агрофірмі, керує Кам’янецьким підрозділом.

– На станції створено сім робочих місць, працівники вчасно отримують заробітну плату більшу ніж мінімальна. Повірте, для невеликого села це не так і мало. А ще лише цього року за кошти агрофірми «Авангард» було закуплено та встановлено 40 енергозберігаючих вікон у Кам’янецьку школу на суму 160 тисяч гривень,фасадної фарби для ремонту школи на 12 тисяч. Днями відкриваємо дитячий майданчик біля школи на суму 60 тисяч.

З 1 вересня запрацює спортивний гурток з кікбоксингу. Тренер буде їздити на заняття з Умані. Працюємо над створенням міні- футбольного поля. Село має розвиватися, і країна буде розвиватися. Ми працюємо, виходячи з принципу: не питай, що зробила країна для тебе, скажи, що ти зробив для країни, – розповідає Ростислав.

Про деякі технічні моменти будівництва та роботи нової станції розповів директор фірми-підрядника «Рентехно» Євген Ладнич:

– З компанією «Авангард» було дуже комфортно та приємно працювати. Нами побудовано мережеву фотоелектричну станцію на площі близько 5 гектарів. Тип використаних модулів «Мульті – Si» – це найпередовіші розробки, інвертори так само. Дві наземні черги були нами побудовані та здані, згідно договору, в грудні минулого року. Однак сонячна електростанція – це не тільки розташовані на полі панелі зі спеціальними елементами. Звичайна справа – після саме будівництва ще деякий немалий час відбувається вирішення інших задач.

Це й улагодження питань з обл­енерго, навчання персоналу, а також оформлення ліцензії виробника електроенергії, отримання резолюції НКРЕ на продаж виробленої електроенергії за «зеленим» тарифом. Хто не знає, згідно закону, обленерго мають купувати в організацій і людей енергію, вироблену з відновлювальних джерел, у першу чергу сонячну. Її купують за ціною, яка зафіксована в євро.

Потім для запуску потрібно отримання членства в Оптовому ринку електроенергії, підписання договору на продаж електроенергії з державним підприємством «Енергоринок» і ще низка питань. Тому офіційний пуск відбувся тільки зараз. До того ж Василь Лаврентійович, як великий патріот України, хотів зробити відкриття саме напередодні Дня незалежності.

А щодо поточної роботи, то я даю обіцянку, що станція у визначений час вийде на всі технічні показники, які закладено в бізнес-план, і навіть перевищить їх.

Цей день, день відкриття у Кам’янечому фотоелектричної станції, вже вписаний в історію села. Запрацював потужний об’єкт, відбулося масштабне свято, організацією якого займалася дружина Ростислава (виконавчого директора Кам’янецького підрозділу агрофірми «Авангард ЛТД») Ірина. Усі визначні люди району та сусідніх районів, усі фермери та підприємці з’їхалися подивитися на сонячне диво і привітати родину Василя Крамара. Та й собі задуматися: а може, й мені таке побудувати? Усі наочно побачили – відтепер село не тільки годує людей, а ще й постачає їм енергію. Кам’янече – це справді село XXI сторіччя, яке присутнє вже не тільки на аграрній, але й на енергетичній мапі України. З чим усіх і вітаємо!