До вироку дожили не всі

Понад вісім років тому, у жовтні 2017-го, правоохоронці похвалилися викриттям на Кіровоградщині мережі незаконних гральних закладів, які діяли під вивісками легальної компанії М. С. Л. Нещодавно у цій справі постановили вирок – ось, вона, невідворотність покарання! Та не всі з фігурантів дожили до цього світлого дня, а один захворів психічно, його лікують.

Згідно з вироком Знам’янського міськрайонного суду за 2 квітня 2026 року, до організованої злочинної групи входило п’ятеро жителів Кременчука та Світловодська, один виявився громадянином росії. У лютому 2017 року стараннями цих підприємливих чоловіків у Світловодську виник гральний зал, який начебто мав стосунок до цілком легальної лотерейної компанії М. С. Л., правонаступниці державного «Молодьспортлото». Зокрема, таку ілюзію створювали документи від підприємства, яке є офіційним розповсюджувачем лотерей М. С. Л. Насправді ж це було обладнане комп’ютерами онлайн-казино. Нечисленний персонал приймав у відвідувачів ставки, виплачував виграші, підносив чай, каву, пиво. Згодом такі ж заклади появилися в Олександрії та Знам’янці. У вересні того ж року цією мережею зацікавилися правоохоронці і нагрянули з обшуками. Вилучили ком’ютери, документи. Добралися до банківського карткового рахунку, оформленого на організатора незаконного бізнесу. Щодня він мав декілька тисяч гривень доходу.

Людям, необтяженим юридичною освітою, важко судити, чому це кримінальне провадження так затягнулося. На перший погляд, нічого складного у справі немає.

2 квітня 2026 року Знам’янський міськрайонний суд завершив розбиратися у справі і постановив оштрафувати кожного з трьох обвинувачених на 680 тисяч гривень. Четвертий з цієї компанії помер декілька років тому. Іншою ухвалою, постановленою того ж дня, Знам’янський міськрайсуд розпорядився застосувати примусові заходи медичного характеру до п’ятого члена цієї злочинної організації. Ідеться про примусову амбулаторну психіатричну допомогу.

До речі, це той самий світловодець Є., якого обвинувачували в переправленні військовозобов’язаних за кордон. «УЦ» розповідала про ту справу. Нагадаємо, в полі зору СБУ Є. опинився восени 2024 року. 13 жовтня 2024 року у Ленінському (теперішньому Подільському) районному суді Кропивницького розглядалося клопотання слідчого про взяття під варту жителя Світловодська Є. Було оприлюднено висунуту йому підозру. Ішлося про те, що світловодець Є. і його товариш Г. з Дніпропетровщини взялися допомагати військовозобов’язаному в оформленні інвалідності й виключенні з військового обліку, необхідних для виїзду за кордон. 11 жовтня 2024 року Є. та Г. зустрілися з клієнтом у кав’ярні й отримали від нього чотири фотокартки й копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, а також 20 тисяч доларів. Того дня Є. і Г. й затримано. Слідчий клопотав про взяття Є. під варту. Той заявив, що в ізолятор йому не можна, бо він – інвалід третьої групи, потребує регулярних, через кожних два тижні, консультацій у лікаря-психіатра. Суд не знайшов причин тримати його в холодній і визначив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

28 жовтня 2024 року Кропивницький апеляційний суд скасував постанову Ленінського районного і постановив тримати фігуранта в ізоляторі протягом 45 діб, давши можливість вийти на волю після внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів.

В ухвалі стосовно світловодця Є. процитовано протоколи негласних слідчих дій – записи розмов підозрюваних. Якщо вірити одному із цих протоколів, Г. розповідав, що видачу довідок у нього поставлено «на потік», що він може залучити до цього працівників Одеської та Київської МСЕК, з якими уклав угоду на 800 мільйонів. А ще хвалився знайомством з кримінальними авторитетами, які стали мільйонерами і мешкають в Туреччині. За словами Г., вони спроможні розвалити діяльність українських ТЦК. Розказував про бойовиків з Харкова, які теж можуть нагрянути в Кропивницький і впливати на тутешній ТЦК.

Досліджувалося в апеляційній інстанції й питання про хворобу світловодця Є. В ухвалі зазначається, що в матеріалах справи є копія тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, де вказано про непридатність Є. до служби і виключення його з обліку. Та ознайомившись з розмовами, записаними правоохоронцями негласно, суддівська колегія не виявила в поведінці Є. яких-небудь психічних розладів.

А в лютому 2025 року до Світловодського міськрайсуду надійшло затверджене прокурором клопотання про застосування до Є. заходів примусового медичного характеру. Судовий розгляд тривав кілька місяців.

Є. не заперечував проти примусового психіатричного лікування. Стосовно висунутої йому підозри сказав, що «нічого не вчиняв».

До справи долучено висновок судово-психіатричного експерта, згідно з яким Є. «в момент скоєння правопорушення страждав і в даний час страждає тяжким психічним захворюванням у формі біополярного афективного розладу, на момент скоєння правопорушення, за своїм психічним станом, не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними».

На підставі цього висновку Світловодський міськрайсуд й постановив 12 листопада 2025 року рішення про застосування до Є. «примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку із звичайним наглядом».

Згідно з цим рішенням, госпіталізованого світловодця Є. вже пів року примусово лікують від психічного недугу. І от Знам’янський міськрайсуд постановив примусово лікувати його ще й амбулаторно.

 Віктор Іваненко, «УЦ».