Одкровення від Буданова

Переказувати інтерв’ю, взяті колегами, – марна справа. Почуваєшся Рабиновичем з анекдоту, який намагається наспівати слухачам пісні знаменитого тенора Карузо. Але інших джерел на той момент не було, а тема – дуже й дуже актуальна.

Усі бурхливі колізії призначення керівника військової розвідки, генерала Буданова, головою Офісу президента замість демонізованого Андрія Єрмака стали не більше ніж одним абзацом історії України – повторюватися не варто. Але два вступних акценти зробити все ж таки потрібно.

По-перше, Буданов усією своєю поведінкою ніби демонструє, що він не «замість Єрмака», а цілком самодостатня політична постать. А по-друге, він постійно підкреслює успішність своєї кар’єри військового розвідника і не поспішає з нею розлучатися.

Про те, що генерал Буданов працює системно, свідчить навіть той факт, що два його різних інтерв’ю – у Bloomberg та «Укрінформі» – вийшли в один день з різницею в одну (!) годину. Звісно, перше інтерв’ю розраховане на закордонну публіку, а друге – для внутрішнього користування. І відмінність в подачі – досить помітна.

Гадаю, для багатьох читачів в Україні та за кордоном справжнім одкровенням став прагматизм Буданова. Без гучних слів і пафосних заяв генерал повідомив, що Україна рухається в напрямку можливих домовленостей із росією. Він заявив, що росія теж хоче припинити війну: «Усі вони розуміють, що війна має закінчитися. Ось чому вони ведуть переговори. Я не думаю, що це займе багато часу».

На жаль, Буданов відмовився розкрити, як саме йому бачиться можливий компроміс щодо найскладнішого питання переговорів – територіального. На запитання кореспондента відповів ухильно: «Остаточне рішення ще не прийняте. Але, в принципі, зараз усі чітко розуміють межі того, що є прийнятним».

На мою думку, це чітко сформульована позиція України: є бажання закінчити війну, є розуміння, як це зробити. Все інше потрібно вирішувати на переговорах за обов’язковою участі американців. Буданов назвав власні стосунки з Віткоффом і Кушнером «конструктивними і позбавленими зайвих сентиментів», зазначивши, що з новою адміністрацією США простіше говорити мовою «цифр і конкретних вигод». Тобто, на сльозу жалю ніхто Трампа тиснути не буде.

Ще з одкровень. Буданов підтвердив існування робочих каналів зв’язку з кремлем, які використовуються не тільки для обміну полоненими, але й для запобігання «неконтрольованій ескалації». Тільки за одне це наші ура-патріоти неодмінно звинувачуватимуть генерала у зраді, але йому, схоже, байдуже.

А ось відверта заява Буданова про те, що росія не відчуває жодного дефіциту живої сили, досі не лунала з вуст представників чинної влади. Навпаки, наші пропагандисти всіляко підкреслювали, що у путінської орди виник дефіцит гарматного м’яса. «У Росії з цим проблем немає – і не буде в найближчі роки». Принаймні, чесно.

За всієї своєї прагматичності генерал в обох інтерв’ю дав чітко зрозуміти, що він – зовсім не «голуб миру». Буданов підтвердив, що Україна вважає свої удари по російському тилу ключовим важелем тиску, який змушує Москву бути більш поступливою в питаннях мирних ініціатив.

Перечитуючи інтерв’ю «Укрінформу», звернув увагу на просто-таки військову лаконічність відповідей глави ОП. Єдиний раз Буданов «зірвався» і змінив свій стиль, коли відповідав на запитання про мобілізацію. Ось коротка цитата з досить великої й емоційної відповіді:

– По-перше, людській тупості нема краю і ніколи не буде; по-друге, є реальні проблеми, проблеми, скажімо так, ментальні в нашому суспільстві. Бо з одного боку, всі говорять, що треба воювати до перемоги – і з іншого боку, всі тікають від мобілізації. І це все відбувається одночасно!

Зазвичай запам’ятовується останнє слово – саме з таких міркувань генерал сформулював свій прогноз, який, на мою думку, є ключовим одкровенням Кирила Буданова, безпосередньо зверненим до українського народу: «Ми зараз знову наближаємося до так званої тригерної події, яка вимагатиме від нас єдності. І ось, на жаль, якщо цієї єдності не буде, може статися катастрофа».

‍Про яку саме подію йдеться, він не уточнив, хоча здогадатися не складно. Від того, чи проявить український народ єдність у сприйнятті мирних ініціатив Зеленського-Буданова, залежить наше спільне майбутнє.