Нам таких подарунків не потрібно

30-го січня в актовому залі Федерації профспілок області відбулося профспілкове віче з промовистою назвою «Хвиля гніву», присвячене проєкту закону № 2708 «Про працю» та змінам до трудового законодавства. На відміну від попередньої акції, влаштованої профспілками на вулицях Кропивницького, цього разу дійсно вийшло багатолюдно й широкоформатно. Досить сказати, що в зустрічі взяли участь представники як роботодавців, так і чи не всіх зареєстрованих в області профспілок.

Необхідність рішучих кроків на шляху боротьби за права найманих робітників неначе підкреслив трагічний випадок, який стався напередодні в центрі Кропивницького – з даху багатоповерхівки впав робітник, який, скоріше за все, не був захищений офіційною трудовою угодою.

У попередньому номері «УЦ» ми аналізували проєкт закону, проте його вплив на сферу трудових відносин в Україні виходить далеко за межі інтересів найманих працівників. Схоже, що змінами до трудового законодавства влада намагається не лише послабити роль традиційних профспілок, але й взяти на «короткий повідок» роботодавців, адже в проєкті закону ціла глава присвячена нагляду чи контролю за дотриманням трудового законодавства.

За задумом розробників, конт­роль у сфері трудових відносин здійснюватиме Державна інспекція праці, яка й так наділена правом впливати на діяльність підприємств за допомогою системи штрафних санкцій, які за розмірами більше скидаються на спонукання до хабара, ніж на заходи для ліквідації порушень. Сім статей, з 92-ї до 98-ї, переконують, що вплив Держпраці стане ще більшим і практично безконтрольним, хоча б і з боку профспілок, про які закон завбачливо навіть не згадує. Якщо така редакція буде ухваленою, то інспектори Держпраці отримають можливість втручатися в діяльність підприємств будь-коли і будь-де, бо матимуть безперешкодний доступ до документів, право проводити опитування, вилучати папери й робити приписи, інспектувати, накладати штрафи, залучати правоохоронні органи та робити подання на відсторонення керівників від виконання обов’язків. Звичайно, записано, що інспектори повинні роз’яснювати й вести профілактичну роботу, але ми знаємо, яка пофілактика зараз в тренді.

Такий тотальний контроль цілком може перетворитися на звичний «беспредел» з боку нечистоплотних чиновників, що нерідко трапляється і за нинішніх умов. Але загроза в разі прийняття змін до трудового законодавства полягає ще й у розбалансуванні чи демонтажі існуючої системи координат, в якій роботодавців не стимулюють, а примушують бути платниками податків. За великим рахунком, нікому не потрібні бідні або незадоволені працівники, що підводить міну уповільненої дії під бізнес, який прагне працювати в правовому полі й бути корисним державі. Один з представників роботодавців в розмові так і сказав, мовляв, нам такого «подарунку» від влади не потрібно, бо це лише ускладнює нашу діяльність. Тому вимоги профспілок підтримують і роботодавці області, оскільки саме на них лягає навантаження щодо забезпечення соціальних гарантій працівників. Стабільну діяльність підприємств неможливо забезпечити без гармонійного законодавства, в якому б враховувалися інтереси як працівників, так і роботодавців.

Шахтарі області були більш категоричними, оскільки хотіли б, щоб такі акції проходили не в актових залах, а на вулицях, хоча б і у формі годинного попереджувального перекриття руху з вимогою до президента, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради втрутитися в ситуацію, відкликати законопроєкт, але шкодують, що наші можновладці не хочуть чути робітничий клас. Дійсно, активності в пошуках компромісу з боку влади та навіть народних депутатів від області не спостерігається, хоча організатори запрошували авторів законопроєкту. Ними виявилися кіровоградські «Слуги народу» Ігор Мурдій та Богдан Торохтій, які проігнорували запрошення, про що повідомив голова ФПО Максим Баланенко, але оскільки розмови з владою не вийшло, то профспілки вимагатимуть:

– Щоб урядовий зконопроєкт «Про працю» був відкликаний з Верховної Ради. Це однозначно, тому що даний законопроєкт не має права на життя в тому вигляді, в якому він поданий до ВРУ. Це руйнація України як правової держави, як соціальної держави. Для роботодавців теж не все однозначно, єдиний плюс для роботодавців – це спрощена система звільнення, усе інше – теж не на руку роботодавцям».

Учасники зібрання планували відправити делегацію для вручення резолюції керівництву області, але, оскільки в залі був голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, резолюцію вручили йому.