Олександрія ювілейна!

Насправді, матеріал годилося б назвати «Олександрія феєрична», настільки масштабним і вражаючим вийшло дводенне святкування 275-ї річниці міста. Кількістю бажаючих взяти участь у святкових заходах воно нагадало колишній День шахтаря, але перевершило, так би мовити, асортиментом локацій і шириною тематики. Люди хотіли свята – і вони його отримали!

За давньою традицією ми спочатку завітали в парк біля стадіону «Ніка» і були вражені якісними змінами, які відбулися тут за останні пів року. На кількох майданчиках ще ведуться будівельні роботи, але основна алея вже набула сучасного й вишуканого вигляду. Це зробило її улюбленим місцем відпочинку, про що кореспонденту «УЦ» розповіли відвідувачі – як молоді, так і старшого покоління: «Після реконструкції парк став гарнішим, цікавішим, у нас буде чудова зона відпочинку. Справжня краса!» «Чудово, просто неймовірно, дякуємо, що з’явився такий куточок. Раніше було все неначе покинуте, багато сміття. А за останні пів року ми бачимо великі зміни, ми задоволені, дякуючи владі, яка турбується за дозвілля людей. І при Цапюку слідкували за порядком, але ми особливо звертаємо увагу на цей парк». «Зміни в місті дуже помітні. Стало прекрасно, що можна сказати? Лише подякувати».

На вході до стадіонного комплексу, на березі річки Березівка, яблуку ніде впасти біля атракціонів на будь-який смак. Усе нагадує куточок розваг десь на морському узбережжі – яскраво, гамірно й весело.

Вже давно відомо, що з роками, а Олександрії вже 275, міста мають молодшати й гарнішати, і багато в чому це залежить від імпульсу, який генерує влада. Здається, що в Олександрії цей імпульс з’явився. Втім, читачі самі можуть зробити висновок після того, як дізнаються, що кажуть мешканці. Олександр Кіяшко: «Свято – супер, ніколи такого раніше не було. Це масштаб, культура проведення, фестиваль їжі, це вперше. Програма розрахована на два дні, вчора відбувся дуже гарний парад хореографічних колективів. Місто оживає, я хоч і представник, так би мовити, команди Кузьменка, але ж кажу об’єктивно, тому що завжди казав правду – місто оживає, починає дихати на повні груди, це помітно».

Зустрічний олександрієць Андрій: «Місто за останній час дуже розвивається, це видно по рівню благоустрою, наводиться порядок, робляться дороги, хоча ще є питання по віддаленим районам, але не все можна зробити зразу. Уже є театр, кінотеатр відремонтували, парк однозначно став кращий. А такого Дня міста просто ніколи ще не було. Усі просто в захваті, всі! Зміни на краще наглядні».

«Мене звати Ніна Миколаївна Тимченко, я тут проживаю з 1972 року, пенсіонерка, працювала в дитячому садочку. За останній час у місті дуже багато змін на краще. І попередній мер багато зробив свого часу, скажімо, Соборна площа стала кращою, але видно, що новий мер працює дуже добре. Ми живемо на Ярмарковій, є багато питань, але зразу все не вирішиться, потрібен час. Зараз покращилися центр, парк, Приютівка дуже гарна, ось у центрі відродили кінотеатр, це вже приємно. Проблеми є, але потрібно шукати позитив і підтримувати гарні починання, такі, як цей День міста. Людям дуже хочеться свята!»

І вони його отримали, маса цікавих заходів була проведена 29 травня, але найголовніше відбулося у неділю, 30 травня, чому сприяла й погода, бо грозові хмари оминали місто аж до пізнього вечора, який закінчився фейєрверком, але вже після виступу Дмитра Монатіка, до якого публіку розігрівав концерт місцевих виконавців. А почалося все з велопробігу центральним проспектом, після чого центр міста перетворився на ресторан під відкритим небом.

Фестиваль вуличної їжі – один з нових святкових брендів, який одразу набув популярності, цілий квартал проспекту по обидва боки проїжджої частини зайняли «польові кухні» і столики. Свою продукцію привезли ресторатори з Кременчука, Кропивницького, Олександрії, біля кожного – черга за м’ясом на грилі, шашликами, мідіями, іншими морепродуктами, які готуються на очах. Практично всі місця за столиками зайняті. Ось шукають вільне місце хлопці з тарілками в руках, Володимир і В’ячеслав: «Фестивалю вуличної їжі в нас раніше ніколи не було, усім подобається, ціни прийнятні, широкий асортимент. Вважаємо, що такий фестиваль має бути частіше, декілька разів на літо».

Зрозуміле бажання людей просто посидіти за столом, відчути життя й вірити, що все погане колись закінчується, ресторатори теж задоволені. Але сказати, що дуже дешево, теж не можна, ми спробували порцію смажених ковбасок за 105 гривень. Шашлик, до якого взяли картоплі та напій, обійшовся в 170 гривень. Але це майже нікого не зупиняло, тому фестиваль їжі та пива одразу став органічним і популярним. Щодо задекларованого як «Нове Олександрійське» пиво – ідея знайшла підтримку в споживачів. Народ ледь не годинами стояв в чергах, щоб згадати смак молодості, люди кажуть, що таке виробництво таки потрібно відновлювати.

Напрочуд насиченою була конкурсна програма на ювілейну тематику, тішить, що в творчих змаганнях активну участь брала учнівська молодь. Переможців визначали за підсумками онлайн-голосування в соціальних мережах, і якщо діти кажуть, що місто гарне, малюють його таким, то так воно і є.

Учениця ЗОШ № 15 Діана Ланіна: «Я навчаюсь в художній школі, я малювала наш кінотеатр, хотіла зобразити його казковим, незвичним, таким, яким його не бачать люди, які щодня проходять повз. Я дуже рада, що виграла в своїй віковій категорії від 12 до 14 років. Це моя перша перемога такого масштабу».

Вікторія Жильцова, лауреат: «Я малювала Світлополку, пожежну вежу, вокзал, алею парку Шевченка. Вони виділяються на фоні міста. Воно хоч і маленьке, але дуже гарне, своєрідне, у нього своя душа й характер, тут живуть дуже добрі люди».

Учениця ЗОШ № 10 Вікторія Дерев’янко: «Я хочу бачити своє місто гарним, казковим, щоб люди жили тут з задоволенням».

У поетичному конкурсі сталася рідкісна подія – перемогли мама і донька, Олена і Вікторія Бутови: «Ми пишемо давно, нас цікавить історія, сучасність, хочеться, щоб до нас приїздили більше людей і бачили, як місто з кожним днем стає квітучим і сучасним, які в нас доброзичливі та привітні люди».

До ювілею приурочили й конкурс на кращий святковий логотип, ним визнали роботу Софії Вялих, яка отримала сертифікат на 2 тисячі гривень: «Я малювала версію театру в модерному стилі, який відповідає сучасним дизайнерським нормам. Мені захотілося показати цим європейське спрямування міста, бо старі логотипи виконані в пострадянському барокко, хотілося показати, як роблять в Європі. Коли я приїжджаю з Варшави, де навчаюсь, бачу, що за останній час місто змінюється в кращий бік, це видно, воно стає привабливішим, тут хочеться бути, активніше розвивається культура. Є ще багато нюансів, але сподіваюся, що над ними будуть працювати. Свою премію витрачу на вдосконалення фотомайстерності».

Змінюючі локації, ми зустрілися з Іриною Чемерис, заступником міського голови, на плечі якої випало значне навантаження по організації свята: «Усе проходить чудово, в усіх гарний настрій, олександрійці задоволені заходами, які ми проводимо вже другий день. Чесно кажучи, я трішки втомилася, але люди радіють. Це як бальзам на душу, розуміємо, що працювали не даремно».

У святковому натовпі багато колишніх гірників, яким є що згадати, але за 20 останніх років колишня слава Олександрії промислової – об’єднання «Олександріявугілля» – перетворилося на торговельний дім. Втім, якби всі трималися, умовно кажучи, за лопату як ознаку шахтарської праці, тобто лише за минуле, то хто знає, яким би було місто зараз? Недарма кажуть, що головна наша цінність – це люди, які працювали завжди й зараз готові працювати на перспективу.

Неподалік колишнього вугільного об’єднання ми зустріли Сергія Волкова, голову асоціації підприємців Олександрії: «Ті, хто починав за часів зміни політичної формації, адаптовані до різних ситуацій, тому ми вижили, живемо, платимо податки, працюємо. Чесно кажучи, нам скаржитися нема коли. Тим більше сьогодні свято, і якщо взяти останні 20 років, я вперше бачу таку масовість. Ще недавно було таке враження, що Олександрія вимерла, особливо ввечері. І раптом сьогодні виходимо в місто – і бачимо не сотні, а тисячі й тисячі людей. Нові об’єкти – це ознаки відродження, але мені сподобалися слова мера Кузьменка, який абсолютно чесно сказав, що відновити вугільну промисловість у колишньому вигляді – мрії. Але на базі вугільного ресурсу можна створювати малі підприємства по хімічній переробці сировини. З чогось потрібно починати й більше працювати. Як мешканець, скажу, що в нас відчувається ностальгія за вугільним минулим, коли бюджет Олександрії був більшим, ніж Кіровограда. Ми патріоти, нам є куди рухатися, а те, що нова влада дала імпульс благоустрою, добре. Можливо, заявка на початок перетворень. Пишіть про це, ми „Україну-Центр” завжди читаємо».

Одним з ключових моментів свята стало нагородження переможців щорічного конкурсу «Олександрієць року» Призи вручав міський голова Сергій Кузьменко, а нам була цікава думка лауреатів. «Професіонал року», голова ОСББ «Арка» Олександр Гончаренко: «Про місто можу сказати, що зміни на краще відчуваються, особливо з приходом теперішньої влади. Ми маємо її підтримку, зараз розробляються три програми по ОСББ. Є рух, і сподіваємося на прискорення».

«Талантом року» стала студія спортивного бального танцю VIVA, а приз отримав керівник Валерій Шохін: «Обожнюю це місто, зараз видно дуже важливі зміни після деякого занепаду, які дуже тішать, відкривають нові горизонти. Місто отримує нове обличчя й енергетичний імпульс, і він конкретний, відчувається в фасаді міста, у розвитку благоустрою. За своє життя я не пам’ятаю свята такого масштабу і різноманітності. Це теж надихає».

«Молодіжний лідер року», вчитель фізвиховання, тренер з військового багатоборства Олексій Кравченко: «Наше місто – одне з найспортивніших не лише в області, але і в Україні, конкуруємо з Києвом, Дніпром, це в нашому сегменті спорту. Як мешканець, бачу, що місто змінюється на краще. Щодо спорту в нас зросла підтримка з боку влади, яка робить акцент на благоустрій і здоров’я».

«Громадський лідер року» Анатолій Тримбач: «Ми опікуємося соціально незахищеними верствами населення. Їм мало хто хоче допомагати, але нас влада підтримує. Сергій Кузьменко допомагав і до того, як став мером. А щодо свята, то я такого не бачив ніколи. Тут не потрібно нічого казати, усе видно – Кузьменко молодець!»

Після закінчення церемонії нагородження до олександрійців звернувся міський голова Сергій Кузьменко й розпочав з жарту, мовляв, він знає, що хедлайнером вечора буде не він, а зірка української сучасної естради Дмитро Монатік: «Ще трішки потерпіть. Мій величезний респект олександрійцям! Друзі мої, я був переконаний, що ви любите рідне місто, але не очікував, що так. Майже дві тисячі людей написали на сторінці в соц­мережах, за що вони люблять наше місто. Ми його любимо за те, що воно наше, правда? Олександрія наша – назавжди! Я теж дуже люблю Олександрію, і знаєте за що? За те, що в цьому місті є ви. Усім гарного свята, гарного вечора, незабутніх вражень!» – останні слова потонули в гучних оплесках заповненої вщерть площі.

Чесно кажучи, давно не доводилося працювати в натовпі такої щільності, тому справжнім дивом було, що ми таки встигли поставити запитання міському голові про майбутні сюрпризи й отримати ексклюзив від Сергія Кузьменка: «Обов’язково будемо намагатися все робити, щоб і надалі було багато свят і багато емоцій. Найголовніше – щоб життя в Олександрії ставало яскравішим, ми будемо робити наше місто ще кращим і комфортнішим».