Ви, шановні читачі, не могли не помітити, що ваша і наша улюблена газета перейшла на українську мову. Ми попереджали про те, що робимо це відповідно до вимог Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Ми законослухняні, двомовності в друкованій версії не допускаємо, переклад на російську даємо на сайті газети. Але маємо декілька питань та сумнівів з приводу переформатування видання. З цим звернулися до компетентної людини – голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.
Сергій Антонович, як ніхто, в темі. Високо оцінивши змістовність, принциповість та об’єктивність «УЦ», яку, виявляється, знає давно, відповів на все, що нас турбує.
– Оскільки був певний перехідний період запровадження вимог щодо української мови, то більшість видавців зважили всі економічні варіанти та варіанти, пов’язані з аудиторією. З огляду на те, що для місцевих, локалізованих видань дія закону буде застосовуватись за два роки, ми не отримували від них великої кількості запитів. А національні, регіональні медіа консультувалися з НСЖУ та між собою й сьогодні забезпечують виконання закону.
На ринку ми бачимо повну українізацію й відмову від російськомовної версії. Наприклад, «Комсомольська правда в Україні», яка видається лише українською мовою. А сайт став двомовним, як і у вашого видання. Видавці, які мають мережу газет (поради на різні цільові аудиторії), оптимізували діяльність. До таких належить харківська газета «Советчица», яка мала мережу додатків різного спрямування. Тепер додатки об’єднані, і «Советчица» виходить у двох варіантах – українською та російською мовами.
Журналісти, видавнича громада загалом вітають сприяння розширенню функціонування української мови. Але все ж таки ми урядовців, народних депутатів, політиків закликаємо бути відповідальними за закони. Просто прийняти рішення з вимогами до видавців українізувати друковані версії – цього недостатньо, щоб на ділі підтримати розширення україномовного друкованого слова.
Повинні створюватися та підтримуватися економічно сприятливі умови для україномовних друкованих ЗМІ. Це можна робити шляхом надання певних грантів, спецпроєктів тощо, щоб взагалі газети, які найбільш страждають від економічної кризи, втрималися на ринку. Бо сьогодні, як ніколи, гостра економічна криза підточує в регіонах редакції газет. Мова вже йде про згортання друкованого інформаційного простору, а не про мову, на якій друкуються тиражі.
Згортання відбувається не в еволюційний спосіб. Онлайн не витісняє друк, бо в Україні немає інтернет-покриття всіх територій. Одночасно відбувається шокова реформа «Укрпошти», на фоні якої незаможне населення відмовляється передплачувати періодичні видання, доставку яких ніхто не гарантує. Це як лотерея: принесуть – не принесуть. Бачимо, що люди випадають з інформаційного простору. І це на тлі того, що в певних регіонах і мовлення українського немає. Люди через супутникові антени дивляться або російські канали, або, як у прифронтових районах, мовлення з боку сепаратистів.
Важливо зараз не вести дискусії щодо мовних квот або вимог, а говорити про підтримку медіа. Таким інструментом ми бачимо Фонд розвитку медіа за прикладом Українського культурного фонду. Він міг би надавати певну підтримку інформаційним проєктам.
НСЖУ вітає те, що ваша газета, як і інші, дотрималася вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної. Водночас маємо подвійні стандарти. Треба звернути увагу органів влади та мовного омбудсмена на демонстрацію зневаги до цього закону з боку великих телевізійних груп та Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Адже перед тим, як вимоги стали актуальними для друкованих ЗМІ, вони були запроваджені для телеканалів. Але телеканали відмовилися виконувати, послалися на те, що головним для них є закон про телебачення і радіомовлення, а не про функціонування української мови. І Нацрада їх підтримала… Усі мають бути в однакових умовах поваги до закону й не шукати обхідних шляхів.
– Сергію Антоновичу, журналісти ставлять питання: чи можна в газеті використовувати цитату мовою оригіналу, якщо це російська? Чи дозволяється не перекладати на українську відповіді людини, яка дає інтерв’ю, якщо вона говорила російською?
– Дотримання норм закону контролює уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Тарас Кремінь. До нього звертаються споживачі, й читачі також, якщо вони зафіксували факти невиконання мовного закону. Тут, скоріше, питання відповідальності журналістів. Вважаю, що цитування мовою оригіналу допустимо. Принаймні, у редакційних матеріалах має бути виключно українська мова. А цитування певних класиків російською може бути, і воно виправдано. Так само, як ми спостерігаємо, що деякі видання цитують англійською. Я не думаю, що в цьому є якась проблема.
Благодійний бал краси та грації