На Кропивницький чекає нова хвиля перейменувань вулиць. Міська топонімічна комісія ухвалила рішення про перейменування 25 вулиць та провулків. Справа потрібна, але деякі запропоновані нові назви викликають запитання.
Мабуть, таки треба позбавлятись від вулиць, скажімо, Желябова, хоча він і вбив україноненависника імператора Олександра Другого, але якщо вникнути в його біографію, то він просто був ідейним вбивцею всіх, хто йому не подобався. Відтепер вулиця Желябова стане Гостомельською. Не знаю… Гостомель насправді був однією з невдач нашої оборони. Там окупанти спалили найбільші у світі літаки «Мрія», «Руслан» та «Антей», які не додумалися вивезти вчасно.
Зрозуміло, що нам не потрібен провулок Халтуріна, увесь зв’язок якого з Україною в тому, що його повісили в тюрмі в Одесі. Тепер провулок стане вулицею Учительською. Хай вже буде вулиця вчителів у місті, де є педагогічний виш і в кожному колективі зустрінеш випускника істфаку чи фізмату.
Мабуть, зараз просто соромно жити на вулицях типу Алтайська, Байкальська, Новгородська, Воронезька. Їх не буде. Будуть Бородянська, Ірпінська, Охтирська, Героя України Андрія Норова. Хоча чесно, не знаю, як воно – жити на вулиці, названій на честь знищеного міста, яке не змогли захистити…
Дуже правильна назва – вулиця Канатівська замість вулиці Толстого. Хоча всі ми читали чи намагалися читати «Войну и мир», але доля обстріляного росіянами Канатового про війну нам каже набагато більше, ніж пригоди двохсотрічної давнини П’єра Безухова чи Андрія Болконського.
Письменник Радіщєв жорстко критикував російську владу в «Путешествии из Петербурга в Москву». Але отаман Січі Запорізької Кость Гордієнко нам ближчий за духом, тепер вулиця носитиме його ім’я. Він воював з московитами також і на території нашого краю.
До побачення, льотчик Леваневський, рятівник пасажирів пароплава «Челюскін». Тепер ця вулиця матиме ім’я рятівника Кропивницького льотчика Степана Чобану. 28 лютого на літаку Су-27 він піднявся в повітря й вступив у бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Його дії забезпечили підняття у повітря решти літаків авіаполку в Кременчуку, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром. Льотчик Водоп’янов, інший учасник операції «Челюскін», також вже не наш. Вулиця колись його імені тепер буде Чорнобаївська. Легендарна назва, відома всім українцям. Не сплутаєш з селом Чорнобаїв на Черкащині та Чорнобаями на Полтавщині.
Гуд бай, радянські космонавти Пацаєв, Волков, хоча не дуже зрозуміло, чим ви завинили. Тепер в нас будуть замість вас вулиці Героїв Маріуполя та Героїв-рятівників (логічно, на цій колишній вулиці Волкова є частина ДСНС). Ну і про Героїв Маріуполя теж зрозуміло…
Вулицю Добровольського перейменували на Леоніда Каденюка, першого космонавта України, якому довго збиралися встановити пам’ятник і зробити сквер ще в Кіровограді, місце виділили й позначили, але не склалося, хоча пам’ятний знак є.
Вулиця Інтернаціональна відтепер буде носити ім’я Євгена Коновальця, голови ОУН, ідеолога українського націоналізму. Боїмося, що на словосполученні «український націоналізм» багато хто спіткнеться, і не всі жителі цієї вулиці на Олексіївці будуть задоволені.
Пам’ятник Пушкіну в Кропивницькому ще є біля педагогічного університету, а вулиці скоро не буде. Вона буде мати ім’я великого українського актора, нашого земляка з Бобринеччини Миколи Садовського.
Загалом процес потрібний і правильний. Більше ста років тому письменник Микола Хвильовий закликав: «Геть від Москви!» та «Дайош Європу!». Прийшов час дослухатись та зробити.
Щедрі пасхальні донати