Ось і підійшов 100-й день війни. І за кожною датою, за кожним листом календаря десятки, сотні добрих справ, тисячі кілометрів доріг та безліч дружніх українських очей, які ми бачимо кожного дня й які дуже вдячні за нашу допомогу. Для мене як голови Одеської обласної ради миру, моїх однодумців та партнерів з Odessa Peace Fund, United Hatzalah of Israel, Nova Ukraine, Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, Головної синагоги Одеси, Tulcea Humanitarian Logistics Hub, Vitmark-Ukraine, Rodeph Sholom School, а також багатьох благодійників та партнерів ця людська вдячність є найвищою нагородою та відзнакою нашої роботи для наближення ПЕРЕМОГИ! Та сьогодні, коли календар безжально відраховує 100-й день цієї жахливої війни, під час невеликої перерви, мені згадався початок нашого одеського миротворчого опору. Тоді ми не могли уявити, що вислів «працюємо для людей 24/7/365» для нас усіх вже знову стане головним принципом життя, який не можуть обмежити ні кордони, ні фінансові складнощі, ні небезпека воєнної географії наших пересувань.
Сьогодні Одеська обласна рада миру, її активісти разом з партнерами надають допомогу не лише жителям Одеси та області, які цього потребують. Наші автопоїзди допомоги сьогодні мандрують шляхами Кіровоградської, Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей. Усюди, де є необхідність у нашій підтримці та допомозі. І назвати членів моєї команди просто волонтерами я не можу, оскільки вони вже давно стали воїнами миру, янголами добра, а до мене з перших днів прийшло розуміння, що від мене як голови Ради миру та всієї нашої команди залежать тисячі життів. І почуття відповідальності за долі людей витіснило навіть інстинкт самозбереження. Перелік усього зробленого, список наших партнерів та благодійників вже займає десятки сторінок. Я сподіваюсь, що після нашої ПЕРЕМОГИ ми всі ці звіти, усі ці історії добра видамо окремою книжкою для наших нащадків, які повинні знати та пам’ятати кожну добру справу, кожну особу, що в цей складний час війни змогла надати допомогу ближньому.
У 100-й день війни всі миротворці Одеської обласної ради миру висловлюють співчуття родичам загиблих воїнів, ми допомагаємо шукати зниклих та опікуємось долями матерів, вдов, дітей та родичів військових. Протягом цих днів, на превеликий жаль, ми втратили друга України, друга Одеси та Ради миру – Владислава Портного, який народився в Одесі, потім 30 років прожив у США, але, на жаль, через постійну координацію, допомогу та хвилювання за нашу країну та Одесу 7 травня його серце перестало назавжди битися. Ми дуже вдячні за неоціненний вклад кожного, хто віддавав життя за нашу Україну!
Але життя та боротьба за мир і перемогу продовжується, і ми пишаємось, що отримали понад 5000 дзвінків із проханням про допомогу від ВСУ, Національної поліції регіону, мобільних шпиталів, тероборони, майже всіх незахищених верств населення Півдня України та змогли реалізувати майже кожен запит та прохання, які надійшли. Військовий одяг, продукти харчування, ліки, обладнання та багато іншого, у чому була потреба, знаходилось, пакувалося та доставлялося за адресою.
Та не лише забезпечення матеріальною допомогою стало нашою роботою. За цей час було налагоджено постійну системну роботу з надання допомоги та забезпечення лікарень, будинків милосердя та центрів біженців по всій Одеській, а також Миколаївській областях. У деяких випадках, спільно з лікарям Одеського регіону, було організовано догляд за людьми похилого віку, що його потребували та залишилися один на один з війною без допомоги родичів або сусідів. Усі вони та багато інших заявників разом з військовослужбовцями в Одеській, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях отримали 30 тисяч пасочок, що були виготовлені та роздані на пасхальні свята різним категоріям громадян. Паралельно з цим ми допомагали нашим військовим в оснащенні частин медичними препаратами першої допомоги та бронежилетами. Також ми були поруч, коли в Миколаєві виникла проблема з водопостачанням. Наша команда організувала збір та доставку багатьох вантажівок з питною водою для мешканців Миколаєва та навіть побували в декількох кілометрах від передової, куди теж відвезли необхідні ліки, продукти та воду. Майже весь травень ми допомагали облаштуванню мобільного шпиталю та наприкінці, при підтримці ПАТ «Одеський кабельний завод “Одескабель”» і особисто Дмитра Васильовича Іоргачова, мобільний шпиталь отримав 100 м дуже необхідного кабелю.
Та моя розповідь про добрі справи була б неповною, якщо в ній не буде згадано про повсякденну роботу Одеської обласної ради миру з надання допомоги людям, що перебувають в «Будинках милосердя», психоневрологічних диспансерах та геріатричних центрах. Надаючи допомогу, ми також формуємо стратегічний запас, і вже чотири склади в місті Одесі та два в районах Одеської області сформовані та поповнюються продуктами тривалого зберігання. Окремо ми хочемо висловити подяку за допомогу Humanitarian Hub в Тульчі (Румунія) та всій чудовій команді, яка постійно допомагає з гуманітарним вантажем.
Напередодні 100 днів військової агресії ми побували в усіх куточках нашої прекрасної Одещини й відвідали з необхідною допомогою всі дитячі притулки, які за ці дні поповнилися, на жаль, дітками-сиротами. Намагалися їм влаштувати невеличке свято до Дня захисту дітей.
Не забуваємо й продовжуємо допомагати безпритульним тваринам Одеської області.
Це лише невеликий перелік добрих справ, які були зроблені Одеською обласною радою миру спільно з вами за ці важкі для країни 100 днів війни, наші друзі. Я щиро всім дякую за підтримку, допомогу, розуміння, витримку й незламність духу! Щодня, крок за кроком ми наполегливою працею, добрим серцем і вірою в наші Збройні сили наближаємо нашу ПЕРЕМОГУ і МИР!
Таміла Афанасьєва, голова Одеської обласної ради миру.
Перше СЗЧ: як військовим повернутися до служби без кримінальної відповідальності? Пояснюють...