Багато містян знають про джерело Блаженного Даниїла, що на вулиці Криничуватій, неподалік Полтавської. Сюди ходять по воду, яку дехто вважає цілющою, зануритися в купальню – окремо для дорослих та дітей, походити босоніж по траві, посидіти в тіні дерев… А ще, на жаль, посмажити шашлики, розпити спиртне, залишити після себе сміття…
Облаштовувати цю територію почав монах Серафим (Шолков). За його життя (монаха немає з нами з травня 2016 року) було зроблено чимало: огороджено територію, висаджено дерева, купальні, капличка, келія та багато іншого. Небайдужі люди допомагали грошима, брали участь у роботах. Сам монах час від часу їздив на заробітки, щоб зароблене потім вкласти у перетворення цього місця на райський куточок.
Серафима не стало – територія занепадає. Зруйновано паркан (кому він заважав?), стежок не видно (крім вимощених доріжок), бур’ян такий високий та густий, що страшно ходити навіть повз. Збирають сміття, яке залишають городяни, люди, що починали цю справу разом із Серафимом. Приходять просто так, без запрошень та оплати, в пам’ять про монаха. Але руками та поодинці не зробиш того, що можна зробити гуртом та за допомогою хоча б мотокоси.
Кого закликати до дій? Прес-служба Кіровоградської єпархії якось заявила, що джерело святого Даниїла Єлисаветградського не входить до офіційних структур єпархії. Чиє б не було це місце сили, до ладу довести треба. І, найголовніше, підтримувати цей лад. Є пропозиції?
«Народний синоптик»