Глєб Цуканов: «Відрубати три голови»

Знайомтесь – майбутній аналітик. Він в свої 17 років ґрунтовно довів, чому Україна має вступити в ЄС, чому її мають там прийняти, що вона повинна для цього зробити. При цьому врахував політичні, економічні та культурні переваги та втрати.

Глєб Цуканов відгукнувся на пропозицію своєї викладачки, координаторки євроклубу «Астра» Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату Ольги Берлін написати есе на тему євроінтеграції України. Написав. І цей твір заслуговує на увагу. Адже молода людина не тільки бачить проблеми українського суспільства на шляху до вступу в ЄС, а пропонує шляхи вирішення. І так красномовно і доступно це презентує.

Отже. Молодий аналітик спершу зазначає очевидні речі: «Україна – європейська країна за своїм географічним положенням та історичним спадком. Вона вже давно прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу з усіма преференціями для економічного сектору та особистим правом вирішення внутрішнього та зовнішнього вектора розвитку». А далі – конкретні пропозиції, кроки: «Для вступу до цієї поважної організації європейської спільноти країні потрібно вирішити низку проблем. Проблем чимало, але до основних можна віднести одну зовнішню та дві внутрішні: війна, корупція та економічна криза. Таку зв’язку перешкод можна порівняти з триголовим змієм. Якщо дракону відрубати лише одну голову, то інші дві будуть продовжувати боротьбу, а перша відросте знову. Тому ці проблеми треба вирішувати в комплексі та займатися їх вирішенням одночасно».

Глєб розглядає кожну «голову» окремо. Перша – війна. Так, вступ до ЄС – велика відповідальність та значні зобов’язання не тільки для України, але і для членів цієї організації. Адже якщо воююча Україна стане повноцінним суб’єктом ЄС, інші країни – члени спільноти матимуть зобов’язання більш рішуче підтримувати Україну в деяких напрямках: економічному, фінансовому, логістичному тощо, до чого не всі члени ЄС зараз готові. На думку автора есе, навряд без закінчення війни, без виходу на адміністративні кордони України 1991 року. ЄС зможе в найближчий час прийняти нас до своїх лав.

До того ж вступ до ЄС потребує від українського керівництва багатьох реформ, які доволі складно або просто неможливо реалізувати в воєнний час. «Окремо треба сказати, що західні партнери чекають повного очищення української політики від “людей кремля”, що десятки років впроваджували підривну діяльність всередині України на різних щаблях владних структур», – підкреслює Глєб Цуканов.

Друга «голова» – корупція. Високий рівень корупції не тільки б’є по економіці країни, а й підриває довіру у наших партнерів щодо спрямування міжнародної фінансової допомоги до «пунктів призначення». Автор згадує, що однією з вимог ЄС щодо вступу України було призначення нового голови спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На жаль, мають місце ганебні явища з розкрадання гуманітарної допомоги, «схеми» на закупівлях, відмивання грошей тощо. Увага громадськості країни зараз сконцентрована на війні, тому залишається надія на антикорупційні органи.

Третя «голова» – економічна криза. Українська економіка зазнала величезних втрат з початком повномасштабної агресії зі сторони росіі. Сотні підприємств, компаній, заводів були зруйновані або релоковані. Армія рф вчиняє терор, обстрілюючи об’єкти критичної інфраструктури.

«На мою думку, – зазначає Глєб Цуканов, – першочергово потрібно відновлювати такі об’єкти, адже від них залежить робота багатьох малих та великих підприємств, які повинні відновити економіку України. Важливо, щоб ця відбудова не була бездумним відтворенням зруйнованого, старого спадку СРСР. Треба залучати інвесторів, експертів, які зможуть застосувати новіші підходи у відтворенні і створенні сучасної економіки».

Автор вказує на переваги вступу України до ЄС. Це економічні (інвестиції, розвиток інфраструктури), соціально-правові (демократичні) чинники, а також захист прав людини, демократизація процесів, у тому числі культурно-освітніх. Економічні переваги полягають в тому, що ЄС залишається одним з найбільших торгових партнерів України, вступ країни в союз зумовить відкриття більш широких ринків експорту продукції. У свою чергу, це призведе до збільшення інвестицій та стрімкого розвитку промисловості.

«На мою думку, слушно буде взяти приклад внутрішньої консервативної (без прямих зовнішніх втручань країн-членів ЄС) політики Великобританії до 2020 року (до процесів “брекзіту”). Україна завжди прагнула політичної незалежності в геополітичних та внутрішніх рішеннях, тому головна мета – її зберегти та завжди мати чітку, взаємовигідну позицію з партнерами».

Ну, і не посперечаєшся. Наприкінці свого есе Глєб Цуканов зазначив: «Вступ України в ЄС має величезну кількість переваг. Але треба завжди мати свою чітку позицію та тримати власні інтереси на першому плані».