«Біму» – з Канади

11:50
579
views

Кропивничанин Глєб Цуканов і його батьки протягом кількох років допомагають організації захисту тварин «Бім». Закликають й інших робити так само. Коли до Глєба звернулася знайома дівчина – також кропивничанка, яка нині живе в Канаді, з проханням рекомендувати фонд, куди можна перерахувати кошти на допомогу тваринам, він назвав «Бім».

Ми зв’язалися з Настею Сокол і поставили небайдужій шістнадцятирічній українці кілька запитань.

– Розкажіть про себе.

– Я з Кропивницького, зі школи «Пролісок». Переїхала з родиною в Канаду рік тому, залишилися в місті Едмонтон. Тут я навчаюся в танцювальній академії, де вивчаю сім різних стилів танцю.

– За новинами з України слідкуєте?

– Мені дуже важко читати новини про все, що відбувається в рідній країні. Переживаю за все, хоча зараз знаходжусь в безпеці, де немає вибухів і сирен. Коли побачила новину про те, що підірвали Каховську дамбу, не могла одразу усвідомити, наскільки багато втрат ми зазнали. Мої канадські друзі та вчителі дуже підтримували, але легше не ставало. Вони казали: «Ми можемо тобі поспівчувати, але ніколи не зможемо відчути твій біль і зрозуміти, що ти відчуваєш».

Тільки-но я трішки заспокоїлася, зрозуміла, що треба діяти, допомагати. За чотири дні я та волонтери організували благодійний захід у школі Vimy Ridge Academy, де завдячуючи доброті канадців вдалося зібрати більше 40 тисяч гривень.

– Чому саме «Бім»?

– Як тільки ми зазнаємо певних втрат після обстрілів, думаємо про людей, про дітей, що гинуть. Рідко думаємо про тварин, і мене це засмучує. Я довго думала, куди відправити гроші, щоб вони принесли найбільше користі, і звернулася за порадою до свого друга Глєба Цуканова. Після обговорення ми дійшли висновку, що «Біму» зараз фінансова допомога буде найбільш потрібна, тому що ця організація хостить тварин після катастрофи в Херсоні.

– Як ви мотивували на допомогу канадських друзів?

– Канадці дуже добрі люди. Коли я запитала свою вчительку, чи можна провести благодійний івент, вона, не роздумуючи, відповіла «так».

Я проживаю в провінції Альберта, де зосереджена найбільша кількість українсько-канадців. У нашому місті є достатньо українських організацій, які займаються благодійністю. З багатьма з них я знайома.

Я поділилася ідеєю проведення благодійного івенту з організацією Free Store, і вони погодилися задонатити футболки і картини, які я продавала для збору грошей «Біму». Мені не потрібно було змушувати людей брати в цьому участь, так як кожен має доступ до новин і хоче допомогти.