Як відомо, без паперового документа ти ніхто і звати тебе ніяк. А ось із документом – ти людина. Саме так тлумачать наше життя в ментальному світі чиновники та чиновниці. Із цим сюром зіткнувся підполковник ЗСУ Владислав Прокопенко, командир танкового батальйону військової частини А1736.
Про це під час прес-конференції розповіли він та нардеп Олексій Гончаренко. На думку співдоповідачів, бездушність чиновників іноді лякає. Мало того, що документи офіцера української армії були знищені, ще й ніхто не хотів допомогти їх поновити.
Він виконував свій обов’язок громадянина у ЗСУ з жовтня 2012-го року. Його служба почалася у 79-ій ОДШБР, а з 2020-го року і до жовтня 2022-го року – у 57-ій ОМПБР. Навесні 2022-го року Указом Президента отримав звання Герой України та Золоту Зірку за виконання бойового завдання у районі Білогорівки, що на Луганщині. Внаслідок свого геройського вчинку Владислав Прокопенко отримав тяжке мінно-вибухове поранення, закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, закриту травму грудної клітки, забій легень. Сотні тих, хто отримали схожі ушкодження, на жаль, не встали на ноги. Владислав встав. Він довго лікувався і реабілітувався власним коштом, адже жодних виплат не міг отримати через відсутність особової справи.
У вересні минулого року він пройшов ВЛК та отримав свідоцтво про хворобу із висновком про непридатність до військової служби і зняття з обліку. У жовтні підполковник був звільнений за наказом Командуючого ОК «Південь» за станом здоров’я. Втім, згідно законодавства, щоб пройти МСЕК, отримати інвалідність і відповідні виплати, підполковнику потрібно було мати на руках особову справу. Його особиста справа просто зникла. Як стало відомо згодом, ще навесні 2022-го вона була спалена разом з тисячами інших у Кропивницькому. На жодні звернення з проханням відновити особову справу, письмові чи усні, працівниці юридичної служби частини не реагували, доки підполковник не звернувся на «Гарячу лінію для бійців» народного депутата Олексія Гончаренка. За підтримки нардепа, Прокопенко протягом двох тижнів отримав відновлену особову справу. Маючи цей документ, за сприяння Кіровоградської ВЦА, він пройшов МСЕК та отримав першу групу інвалідності, що дозволило його дружині звільнитися з лав ЗСУ та опікуватися здоров’ям чоловіка. Владислав налаштований і далі захищати свої права та давати приклад іншим військовим, що не варто здаватися. Військовим потрібно шукати підтримку і відстоювати себе вже зараз, а рідним – захищати честь, гідність і пам’ять загиблих героїв та героїнь.
Як розповів Олексій Гончаренко, до прийняття Закону про захист військовослужбовців, ніхто цим питанням не опікувався.
– Взагалі нуль. Особливе питання про строковиків. Є ті, хто переслужив уже більше двох із половиною років, і їх не відпускають. При чому їм не надають відпусток. І от, нарешті, це питання вирішено. Раніше для всіх військовослужбовців відпустка мала бути десять діб на рік. Все. Тепер, коли цей закон вступив у силу, військові мають право на тридцять днів відпустки на рік. У деяких частинах ще цього не розуміють, і не відпускають на повний термін. Навіть для весілля надають тільки десять днів. Так, коли вже йде вісімнадцятий місяць повномасштабної війни, отримання якоїсь довідки стало повним пеклом. У цій системі працюють тисячі людей. Не розумію, чому хлопці та дівчата залежать від цих чиновників та чиновниць. Це не зрозуміло і обурливо насправді, – поділися своїми думками народний депутат.
ВЛК: що важливо знати? Пояснюють юристи