Свідки Чорної Суботи

12:05
781
views
Israeli soldiers deploy in Sderot, Israel, on Saturday, Oct. 7, 2023. Palestinian militants in the Gaza Strip infiltrated Saturday into southern Israel and fired thousands of rockets into the country while Israel began striking targets in Gaza in response. (AP Photo/Ohad Zwigenberg)

Як відомо, 7 жовтня цього року палестинські озброєні формування ХАМАС та«Ісламський джихад» відразу в декількох місцях з повітря і на суші почали масовану атаку на державу Ізраїль. Глава озброєного крила ХАМАС заявив, що його бойовики покликані захистити мечеть Аль-Акса в Єрусалимі. Того дня по Ізраїлю було випущено понад 4000 ракет далекого і ближнього радіусу, захоплено кілька громад на півдні країни.

 

Наступного дня ми зв’язалися з кількома нашими колишніми земляками та знайомими. Ось їхні відчуття та думки щодо масштабного нападу арабських терористів.

 

Ігор Гольденберг (Єрусалим):

– Уранці до 8.00 побачив карту обстрілу у Фейсбуці, але нічого не зрозумів. Через декілька хвилин почув сирену й знову нічого не зрозумів, поки дружина не вийшла із спальні та запитала, що відбувається.

Увімкнули телевізор і отетеріли. Через декілька хвилин донька вийшла із спальні й сказала: «Ви що, не чуєте, сирена!» У нас немає безпечної кімнати, тому дружина і дочка вийшли на сходи, а я не міг відірватися від телевізора.

Шок і безліч запитань вже декілька днів…

 

Марк Арський (Ашдод):

– Спочатку був шок: як взагалі подібне могло статися?! Потім скорбота за загиблими, потім гнів на бездарний уряд, що допустив таке. А зараз злість на арабів, Іран, Росію й бажання розв’язати цю проблему, нарешті, раз і назавжди. Зрівняти Газу із землею та анексувати територію! І нехай потім ліва сволота вищить, скільки їй завгодно.

 

Всеволод Романович (Єрусалим):

– У суботу прокинувся від сирени повітряної тривоги. Паніки не було, у будинку є бомбосховище. Через пару хвилин отримав дзвінок з роботи та поїхав на посилення охорони елітного готелю. У той момент там перебували два сенатори США і якийсь африканський президент плюс 700 заможних іноземців, які приїхали в Ізраїль на свято.

Почуття? Напевно, прикрості чи злості (не можу підібрати точне слово) на те, що наша розвідка все проґавила й це призвело до таких катастрофічних наслідків; на військове керівництво – за те, що перед святами перевели більшість солдатів на штахим, плюс багатьох відпустили додому на свято й біля Сектора Гази залишили дуже мало солдатів, які були досить швидко подавлені силами терористів, котрих було в рази більше. На те, що знадобилося 5-6 годин, перш ніж армія зібралася й почала відповідати. На організаторів фестивалю музики на межі з Газою, які фактично прирекли на смерть і жахливий полон сотні молодих людей.

Це все не вкладається в голові. Так не мало бути!

А про ці приклади героїзму ізраїльтян розповіла Елла Барська (Пардес Хана).

 

Ці красиві молоді люди – Адар та Ітай Бердичевські з кібуцу Кфар Аза.

Вони сховали своїх десятимісячних близнюків у мамаді (бомбосховище), а самі, щоб відвернути увагу терористів від дітей, чекали їх у будинку.

Обоє служили в армії, обоє офіцери, удома була зброя, і вони не здавалися, поки не закінчилися набої. Адар та Ітай загинули. На порозі їхнього будинку лежали трупи семи терористів.

Малюки 13 годин були одні в кімнаті. Тепер вони у безпеці, оточені любов’ю й турботою. Їх знайшли брат Ітая і батько Адар, які весь цей час билися з терористами, врятували десятки людей, але не змогли вчасно дістатися до своїх близьких.

Світла пам’ять.

Це Інбаль Рабин-Ліберман, дівчина з прикордонного кібуцу Нір Ам. Зовсім нещодавно вона була призначена начальником безпеки кібуцу. Велика рідкість для дівчини, тим більше такої юної. Вона швидко зрозуміла, що відбувається, оббігала будинки, де є чоловіки, зібрала їх в групу, розставила на позиції. Озброївшись, вони відбили атаку терористів, знищили 25 нападників. Перших чотирьох вона вбила особисто з вікна туалету.

Це єдиний кібуц, де не постраждала жодна людина.