«В принципе, людей мне жалко…»

11:59
822
views

До максимально суворого покарання – довічного ув’язнення – засуджено  22-літню Ангеліну Довбню з Кіровоградщини, яку визнано вин­ною у державній зраді й пропаганді війни. Так постановив минулого тижня Світловодський міськрайонний суд. В обласній прокуратурі наголошують, що на Кіровоградщині вперше застосовано найвищу міру покарання за злочин проти національної безпеки. Здається, до цього досі не вдавалися суди й інших регіонів, хоча зрадників судять регулярно.

У березні нинішнього року стало відомо про викриття в нашому краї шпигунки, яка збирала інформацію про об’єкти критичної інфраструктури і передавала її ворогові. «У затриманої вилучено мобільний телефон, який вона використовувала для зйомки об’єктів із прив’язкою до місцевості, а також для спілкування з агресором», – повідомила СБУ.

І от минулого тижня Світловодський міськрайсуд завершив розбиратися в цій справі. Вирок  ще не опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Можливо, його й не опублікують з огляду на державну таємницю, і не дізнаємося, чи скористалися росіяни інформацією від Ангеліни Довбні, обстрілюючи наш край. «Судовий репортер», розповідаючи про цей судовий процес, зазначив: «..захисник уточняв, чи були ракетні удари по місцях, координати яких вона надсилала. Ангеліна заперечила. Втім, прокурор Володимир Лещенко наполіг, аби суд зняв це питання, адже обвинувачена може й не знати всієї інформації».  

Але нас більше непокоїть інше: чому молода людина, яка народилася у незалежній Україні, зрадила свій народ? У біографічних відомостях про Довбню,  оприлюднених згаданим виданням, немає й натяку на причини ненавидіти батьківщину. Звичайна біографія: народилася в селі Павлиші, навчалася в гімназії у Кременчуці,  вступила на юрфак вишу, через два роки покинула,  багато подорожувала…

Якщо вірити  обвинуваченій,  перед війною відпочивала в Криму, поверталася через Маріуполь, вже захоплений росіянами, там вони й примусили до співробітництва, розписалася в якомусь папері.  Коли уже була в Павлиші,  їй зателефонував представник російської спецслужби і сказав, що вона потрібна їм для розвідки. Нібито спершу відмовлялася, але коли нагадали про розписку, погодилася, тим паче, що пообіцяли платити кілька тисяч гривень за інформацію про кожен стратегічний об’єкт.  Обвинувачена стверджувала,  що допомагала росіянам за гроші. Загалом отримала близько 150 тисяч гривень. Звісно, знала, до яких наслідків може призвести передавання агресору координат стратегічних об’єктів. Сама сказала, що серед загиблих у кременчуцькому «Амсторі» були її знайомі. «Мене тривожило, що батько може загинути, і я просила його брати вихідні, але я виконувала цю роботу», – розповіла. «В принципе, людей мне жалко, а вот предприятия и те объекты, на которые я наводила, – нет!» – така її позиція.

Та чи єдиним її стимулом були гроші? У телефоні фігурантки виявлено відео про російських військових. Вона пояснила в суді це тим, що просто подобаються військові. А ще з деяких свідчень Довбні випливає, що вона втратила голову від представника фсб, який давав їй завдання. До речі, навесні цього року, досліджуючи електронне листування між ними, «УЦ» звернула увагу на їхні теплі, довір­ливі стосунки. Одного разу зв’язковий, отримавши чергове фото, ласкаво назвав її «шустриком». «Объемы неплохие, – похвалив іншого разу. – Военных там не видно? Как тебя туда занесло?» І вона щиро раділа, коли траплялися об’єкти для фотографування: «Блок пост! Поставили новый!))» Якось повідомила, що, вирушаючи у шпигунських справах, хотіла одягти жилетку, але передумала, «и правильно, что не отдела, погода обманчива:)»

У суді Ангеліна Довбня висловила надію, що росіяни заберуть її собі в порядку обміну. Тільки навіщо вона їм тепер здалася?

Вирок ще не набрав законної сили. Немає сумнівів, Довбня скористається правом на оскарження.  До речі, нашого земляка Сергія Говоруху, якого теж визнано винним у державній зраді, покарано позбавленням волі на 14 років і шість місяців. Про вирок Говорусі «УЦ» уже розповідала:  згідно з документом, він, працюючи в СБУ, продавав під час війни росіянам інформацію про озброєння на військовому аеродромі  на Кіровоградщині. Заробив аж 17 тисяч гривень.

Віктор Іваненко, «УЦ».