Коли є ген доброти та чуйності

12:16
634
views

Коли поряд з редакцією «УЦ» відкрився офіс благодійного фонду «Медицина Херсонщини», ми одразу пішли знайомитися. Нас зустріла засновниця і керівниця фонду Наталія Голубєва – привітна, відкрита, трошки заклопотана, як всі волонтери, при цьому життєрадісна та оптимістка.

Моя бабуся у селі лікувала людей, ставила їх на ноги, була, як тоді казали, костоправом. Я дивувалася її здібностям й завжди мріяла допомагати людям. Підростаючи, задумувалася, де ж в мені той ген доброти та чуйності, має ж він себе проявити. І я присвятила своє життя медицині, тобто допомозі людям, – розповіла пані Наталія.

Мати та син Голубєви – медики, тому в 2020 році в Херсоні створили благодійний фонд, який був покликаний допомагати колегам. Особливо одиноким, літнім людям, які все життя віддали медицині. Добивалися для них певних пільг, підтримували матеріально, необхідними ліками.

З початком повномасштабного вторгнення родина залишилася в Херсоні, була там протягом окупації, і цілі фонду суттєво змінилися. Крім адресної допомоги медикам ліками, доводилося допомагати родинам ховати близьких. Наталії навіть доводилося домовлятися, щоб переправити труну з тілом в інший населений пункт річкою на приватному човні.

В Кропивницький Наталія з дочкою приїхали через те, що дівчинка страждала від соціальної травми: друзі виїхали, заняття онлайн не замістили живе спілкування. Крім того, постійні обстріли, вікна будинку закриті щитами, ні сонця, ні денного світла в кімнатах не було, а на вулиці небезпечно.

Наталія Голубєва з двома вищими освітами, маючи 25-річний медичний стаж, не змогла знайти в Кропивницькому роботу, тому відновила діяльність фонду.

– Я постажувалася, попрацювала волонтером в бахмутському фонді, потім створила центр гуманітарної допомоги «Об’єднані Херсонщиною». Чоловік продовжує допомагати землякам в Херсоні, а я тут, на Кіровоградщині, – розповіла керівниця фонду.

На Кіровоградщині перебуває близько 800 ВПО з Херсонщини. Крім уваги до них, фонд допомагає військовим, також херсонцям. Возили в окопи домашню їжу, інше, чого вони потребували.

Наталія активна, комунікабельна, звернула на фонд увагу благодійників, донорів, міжнародних організацій. Отримують засоби гігієни, памперси, дитяче харчування, що розподіляють між релокованими херсонцями. Кидають клич, коли хтось потребує меблів, побутової техніки, дитячого манежу, і добрі люди відгукуються. Орендували складське приміщення, куди нещодавно завезли ковдри, матраци, одяг, іграшки. Це все також буде розвезено по херсонських родинах.

Кіровоградщина прихистила херсонців, але може більше допомогти. Наприклад, є людина, якій потрібен слуховий апарат. Існує програма, за якою апарат має надаватися безкоштовно. Було б добре, аби цій людині не прийшлося збирати довідки в херсонських кабінетах, а все вирішилося б на місці. Ну, з цим пані Наталія піде до департаменту охорони здоров’я.

Земляцтво – особлива риса українців. З одного регіону – значить, свій, рідний, йому в першу чергу треба простягнути руку допомоги. Херсонці об’єдналися в соцмережах, обмінюються думками та проблемами. Наталія Голубєва має багато планів щодо допомоги своїм. Серед іншого, майстер-класи для дітей. Є у когось пропозиції щодо участі в добрій справі? Знайдіть Наталію у Фейсбуці.