Щоденник біженця

13:50
636
views

Ми продовжуємо спілкування з сім’єю з Кропивницького, яка виїхала до Німеччини. Причина усім відома – війна. Ось іще одна сторінка щоденника, в якому безпосередні живі емоції та враження, що виникли в іншій країні.

Субота

Цього дня нас запрошували на мітинг проти праворадикалів, лідера яких звинувачують у зв’язках з ФСБ, але ми не встигли.

У храмі Різдва Св. Марії є багато релігійних картин, якими увішані стіни церкви. Нарешті знайшов підпис автора. Це такий собі H. Lamers, а картини датувалися від 1897 по 1903 рік.

Неділя

Не відбувалося нічого особливого, бо всі заклади і навіть магазини зачинені, ходити нема куди. Я провалявся вдома і пересилав анекдоти комусь по Інтернету.

Понеділок

У мами був день народження. Пішли з племінником в магазин, купили тортик, всіляких солодощів, керамічну синичку і квіти. Квіти в супермаркетах стоять біля входу, без продавця, треба силами власної сумлінності повертатися в магазин і нести їх на касу. З проїздом у громадському транспорті теж так. Десь біля великих міст, кажуть, трапляється контроль, як і у нас в тролейбусах, але ніхто його ще не бачив. Сусід по гуртожитку каже: «Я пробував давати гроші водію, а він не бере, ну, їздимо так». Виявляється, водій просто не має права їх брати.

Ще ми купили мамі пензлі. Пензлі і фарби тут можна знайти у кожному достатньо великому магазині. Взагалі супермаркети і магазини завжди багатопрофільні. Навіть у маленькому продуктовому супермаркеті «Лідл» можна знайти одяг, посуд і всіляке потрібне. У супермаркеті, в якому переважає техніка, можна знайти їжу і т.п.

Вівторок

Ми нарешті пішли до лікаря. Доктор Сулейман (колись, ще у 1980-х, він навчався у Києві) досить добре спілкується російською. Він спеціалізувався на діабеті, але має право виконувати роль терапевта і виписувати направлення. Поділилися ми на дві групи: я з мамою до Сулеймана, а племінники – до його сина.

«Кого першого будемо приймати: як за мусульманськими звичаями – чоловіка, або як за європейськими – жінку, бо жінки – це квіти життя, що прикрашають наше існування?» – з цих слів він почав прийом. Від нього ми дізнались, що дуже багато препаратів, які виписують в Україні, в Німеччині не виписують, бо вони вважаються шкідливими.

Мама взяла у нього направлення до невропатолога, одразу й пішли. Максу дали направлення до дерматолога, заодно зробили щеплення від кору – українські документи не проканали. Тест на імунітет – занадто дорого і довго, краще зайвий раз щепитися, на думку Сулеймана. Невропатолог – жінка з Москви, що виграла грант, працівниці у неї – суцільні українки.

Середа

Середа не залишила по собі ні фотографій, ні спогадів. Чи була вона? Так відчуваєш себе під час запою – невже сьогодні четвер?

Четвер

Знову ходили за дешевими продуктами в Тафель. Та ж багатонаціональна тусовка: біглі білоруси і чеченці, українці, казахи – нащадки депортованих німців.

На зворотньому шляху я звернув увагу на цікаву деталь. Минулого разу, коли до мене приКОПалася поліція, я фотографував сміттєві баки, якими була заставлена вулиця. Німці взагалі ставлять баки часто на тротуарах просто під вхідними дверима. Цього разу баків не було. Чи це пов’язано якось з моїм фотографуванням? Може, я один навів порядок? Хоча, швидше за все, їх зібрала машина, в очікуванні якої ці баки і стояли.

П’ятниця

Сьогодні ходили влаштовувати малих в коледж. Зі «зрозуміломовних» була лише сім’я вірмен, що приїхали звідкись здалеку. Вчитель, якому я повідомив, що не знаю німецьку, періодично обертався до мене і дублював свої речення англійською. Заповнили невеличкі анкети з формальними даними: вік, національність, віросповідан­ня. Я підійшов до нього з питанням щодо безкоштовного проїзду в шкільному автобусі, а він чомусь подумав, що я не розумію питання анкети і ще чомусь записав нас як «євангелістів».

По дорозі назад побачили, що великий костьол відкритий. Зазирнули і побачили там залишки святкування Стрітення Господнього – декорації воріт і досить смішно зробленого Христа на віслючку. До чого він до Стрітення, мама не зрозуміла. Адже Стрітення – це зовсім не про вхід Господень у Єрусалим.