Тривожність можна подолати

12:30
824
views

Ви помітили, що останнім часом ми все частіше стали звертатися до психологів? І друзям, знайомим, колегам також радимо звертатися по кваліфіковану допомогу спеціалістів. Більше того – діти відвідують заняття з психологами, групові та індивідуальні. І це добре, коли є людина, спроможна допомогти в пошуку гармонії з собою.

Сьогодні знайти психолога нескладно. Ми, щоб поставити кілька актуальних запитань, знайшли такого спеціаліста в шостій школі Кропивницького, тобто в ліцеї «Максимум». Марина Мирза – дитячий та підлітковий психолог. Крім того, що вона штатний психолог ліцею, ще працює в психологічній майстерні «Інсайт» та бере участь в багатьох проєктах.

– Марино, навчальний рік закінчився, а з вами складно було зустрітися – ви зайняті з дітьми у школі.

– Справа в тому, що нещодавно наш ліцей отримав міні-грант на реалізацію психологічного проєкту Mental-Maximum, який спрямований на те, щоб підлітки не відчували себе самотньо. Я проводжу заняття: арт-практики та ігротерапію. Підлітки дуже це люблять. Ми розвиваємо комунікативні навички, емпатію, вчимося творчо виражати свої почуття, працюємо над самоконтролем.

– Як ви набираєте дітей? Охоче йдуть на заняття?

– Є соціальні мережі, де ми публікуємо анонси. Крім того, я комунікую з класними керівниками. Ті, в свою чергу, розміщують анонси заходів в класних або батьківських чатах. Ще не було такого, щоб до мене на заняття ніхто не прийшов.

Проєкт, який ми реалізуємо, спрямований саме на учнів нашого ліцею. Вік – від 9 до 14 років. А в «Інсайт» приходять з різних навчальних закладів. Також спрацьовує реклама в соцмережах. Там у мене дві групи: 6-9 років та 10-13.

– Є також індивідуальні заняття?

– Так. Проєктом Mental-Maximum передбачені індивідуальні консультації. Діти, які приходять на групові заняття, якщо відчувають, що їм потрібна індивідуальна психологічна допомога, звертаються до мене, і ми зустрічаємося окремо. Те саме в ПМ «Інсайт». Діти, позаймавшись в групі, можуть захотіти попрацювати зі мною індивідуально. Говорять про це батькам, і ми домовляємося про зустріч.

– Ви займаєтеся психологією протягом п’яти років. Чи змінилися запити дітей і підлітків?

– Дуже змінилися. Це зрозуміло – війна. Дуже часто діти звертаються з такими проблемами, як тривожність, страхи. Я навіть працюю онлайн з дітками, які виїхали за кордон. Тому що нелегко не лише тут, а й там – далеко від дому, друзів.

Тривожність помітно зросла. Війна – великий подразник, і тривожність зросла у батьків, а діти чуттєві до емоційного стану мами, тата. У багатьох дітей тато на фронті. Звичайно, вони про це думають, тривожаться. Це як піраміда: якщо я тривожуся, як можу думати про навчання? Я не думаю про уроки, оцінки, а лише про тата, щоб він читав мені казочки на ніч і обіймав, коли я плачу.

– Складається враження, що зараз в середовищі підлітків відвідувати психолога – це тренд. На щастя, вони не соромляться, навіть радять один одному.

– Є таке. Цей тренд започаткувався в Тік-Тоці, Інстаграмі завдяки блогерам. Крім того, тема ментального здоров’я популяризується на рівні держави. Маю на увазі всеукраїнську ментальну програму «Ти як?» від Олени Зеленської.

Звернутися до психолога – зараз це модно, і я це підтримую. Старше покоління пам’ятає, що раніше звернення до психолога було табуйованою темою, а зараз діти самі ініціюють. Нещодавно до мене звернулася мама п’ятирічної дівчинки і сказала, що дочка хоче до психолога. Який запит – вона не пояснила. Ми ще не зустрічалися, тільки призначили час, мені й самій цікаво, про що будемо говорити.

– Чи часто до вас звертаються «просто так»? Тобто підліток не визначає конкретні запити, а каже: «Зі мною щось відбувається».

– Звісно, таке буває. Я проводжу діагностику і намагаюсь зрозуміти, що не так. Якщо щось серйозне – перенаправляю до інших спеціалістів. Нещодавно до мене звернулася дівчинка саме з тим, що вона не розуміла, що з нею відбувається. Я її продіагностувала, виявився переддепресивний стан. Перенаправила до психіатра. Зараз вона лікується.

– Наскільки важливо вчасно звернутися до психолога? І як визначити це «вчасно»?

– Якщо вчасно не виявити проблему, вона, як сніжний ком, буде рости, прогресувати. Звичайно, це все індивідуально. Як і до лікаря, до психолога можна звернутися з метою профілактики. Ми завжди знайдемо, про що поговорити. У людей є комплекси, щось, що турбує. Це треба обговорювати.

– У вас є якісь професійні обмеження, норми?

– Я не можу тестувати рідних, друзів. Не можу працювати з дітьми та підлітками без згоди батьків. Не маю права розповідати щось про когось, все конфіденційно. І якщо я розумію, що не можу допомогти, перенаправляю, бо допомогти хочеться.

– Про згоду батьків. А якщо пришов хлопчик або дівчинка з якоюсь проблемою і просить не розповідати батькам?

– Я не розповім, якщо це не загрожує здоров’ю та життю цієї дитини або інших людей. Якщо це не надважливе, про що треба знати батькам і, можливо, правоохоронним органам.

– Психологія – консервативна наука? Чи вона стрімко розвивається? Якимось підручниками минулого століття можна користуватися?

– Психолог – це та людина, яка вчиться впродовж всього життя. Я не користуюся літературою, яка видана до 2000-х років. Психологія динамічна, широка, має багато напрямків, підгалузей. Я використовую будь-яку можливість відвідати семінар або тренінг.

Зараз я вивчаю нейропсихологію. Це дуже цікаво, але важко і дороговартісно. Можна безкоштовно послухати якийсь вебінар, але за якісну інформацію, якісні знання потрібно платити кошти.

Плюс гранти, проєкти. Вони допомагають в практичній площині, адже свої знання треба реалізовувати в роботі. Я співпрацюю з ГО «Стратегія майбутнього». Проєкт Mental-Maximum, про який я говорила, створений в межах програми «Розширення можливостей для дітей і молоді через навчання, розвиток навичок та UPSHIFT», яка реалізується ГО «СКЦ “Задзеркалля”» за підтримки Дитячого фонду ООН (UNISEF) та Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини через німецький державний блок розвитку KfW. Було б бажання – партнерів та однодумців завжди можна знайти.

– За яких умов психолог може звернутися до психолога?

– У мене є свій психолог. Якщо мені важко, а я схильна до вигорання, і не можу сама впоратися, звертаюся по допомогу. Хоча володію техніками саморегуляції. Вони корисні і для дітей, і для дорослих. Якщо їх довести до автоматизму, то можна вже не контролювати. Я, наприклад, дихаю. Це спеціальні дихальні вправи, які я роблю вже підсвідомо, тим заспокоююсь.

– Тобто всі мерщій до психологів?

– За бажанням, звичайно. Але бажано.