Це сказав на своє виправдання юний кропивничанин, обвинувачений у рукоприкладстві. Але не став вибачатися перед хлопцем, якому заїхав у щелепу.
Про це ідеться в недавній ухвалі Ленінського районного суду. Описаний в документі інцидент трапився у жовтні торік. На вулиці двоє неповнолітніх хлопців посперечалися про війну. Один начебто сказав, що Україна обстрілює сама себе, і навіть висловив готовність перейти на бік росіян. Співбесідник відреагував на це ударом в опонентову щелепу.
Очевидно, хлопець поскаржився в поліцію, а та направила його на медичне освідування. Як вказано в ухвалі, судово-медична експертиза не виявила на тілі ймовірної жертви ні ран, ні синців, ні саден. Але це – не підстава для закриття провадження, адже насилля не завжди залишає явні сліди.
За обвинуваченого вступився колектив Кропивницького інженерного фахового коледжу Центральноукраїнського національного технічного університету, де він навчається і працює лаборантом на чверть ставки. Обговоривши ситуацію на загальних зборах, співробітники вирішили взяти хлопця на поруки. Тим більше, що він прилюдно визнав провину і покаявся. Адміністрація закладу звернулася до суду з клопотанням передати його колективу на поруки.
Куратор групи запевнив, що хлопець «системно працює над підвищенням свого інтелектуального рівня, сумлінно ставиться до виконання громадських доручень. Бере активну участь у житті групи та коледжу, користується повагою та авторитетом серед товаришів. Вміє визнавати свої помилки, має загострене почуття справедливості».
Адвокатка, яка представляє потерпілого, заперечила проти ініціативи коледжу. Мовляв, передавати на поруки обвинуваченого можна лише за умови щирого каяття, а той не вибачився перед потерпілим, не намагався відшкодувати шкоду.
Захисниця обвинуваченого сказала, що намагалась врегулювати з потерпілим питання про відшкодування шкоди, однак згоди щодо розміру компенсації не дійшли, оскільки той хоче 50 тисяч гривень, а це – забагато.
Обвинувачений пояснив: ударив опонента, бо не втримався. Каявся. Також зазначив, що не вибачився перед потерпілим, оскільки це означало б неповагу до українських воїнів.
Суд постановив передати його на поруки колективу.
Віктор Іваненко, «УЦ».
«Бо він поширював російську пропаганду»