«Після деяких фільмів глядачі кажуть, що більше не прийдуть, а потім приходять знову»

12:39
269
views
Фото Олега Шрамка.

Неймовірно, але факт: найвідоміші новинки світового кіно можна цілком легально й безплатно переглянути у Кропивницькому, причому на великому екрані і з гарним звуком. Достатньо мати квиток читача Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського, яка належить до всеукраїнської мережі «Кіноклуб».

Це – проєкт української кінокомпанії «Артхаус трафік», яку очолює Денис Іванов. Вона не лише створює фільми, а й займається дистриб’юторською діяльністю. Саме завдяки їй в Україні відбулися прокати «Паразитів» Пона Джуна Хо і «Зеленої книги» Пітера Фарреллі, «Титана» Джулії Дюкорно, «Квадрата» Рубена Естлунда, «Життя Адель» Абделатіфа Кешиша та ще кількох сотень знаменитих фільмів, зокрема й українських – «Стоп-Земля» Катерини Горностай, «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, «Додому» Нарімана Алієва. Після комерційних прокатів «Артхаус-Трафік» влаштовує безплатні покази фільмів для відвідувачів закладів, які належать до мережі «Кіноклуб». Про те, як це відбувається в Кропивницькому, розповідає Світлана Ушакова, завідувачка відділу мистецтв ОУНБ імені Чижевського:

– Стежимо за пропозиціями, які публікуються на сайті «Кіноклубу». Вибираємо фільми, замовляємо, отримуємо посилання. Покази влаштовуємо в кінозалі бібліотеки. Щосуботи, початок зазвичай о чотирнадцятій.

За словами пані Ушакової, їй з колегами знайома вся публіка, яка приходить на ці сеанси.

– Усього їх близько шістдесяти. Щоразу приходить близько двадцяти. Влітку – трохи більше, узимку – трохи менше. Переважно люди у віці за п’ятдесят, хоча й молодь буває. Влаштовуємо покази для студентів. Для пенсіонерів, які в молодості відвідували кінотеатри, це й тепер культурна подія – побувати на кіносеансі, вони й одягаються по-святковому. У кожного – своє місце в залі. Нещодавно там завершився ремонт, приміщення дуже покращало. Роботи тривали більше місяця, і наші кіномани з нетерпінням чекали їх завершення.

Світлана Ушакова помітила, що ніхто не залишає зали до кінця сеансу, яким би не був фільм важким для сприйняття, якою б не була провокативною тема.

– Сама дивуюся. Усі додивилися до кінця й «Секс-терапію». Хоча, здавалося б, немолодим людям дивитися неприємно таке.

Світлана Ушакова має на увазі позаминулорічну романтичну комедію Рафаеля Бальбоні та Анн Сіро, персонажі якої, молода пара, щоб подолати «синдром колишнього кохання», вирішили зайнятися сексом з колишніми.

– Після перегляду людям хочеться поділитися враженнями з іншими. Їх хвилює, чи правильно зрозуміли фільм. Особливо коли фільм – з відкритим фіналом, недомовленостями. Буває, люди, вийшовши надвір, продовжують невеликою групою обговорювати побачене на екрані. А ще людям цікаво, як режисер досягнув певного ефекту.

Світлана Ушакова каже, що про багато новинок, які пропонує «Кіноклуб», ще немає рецензій в українському секторі Інтернету. Тому, готуючись до переглядів, вона шукає відгуки про фільми, інтерв’ю режисерів на англомовному сайті Rotten Tomatoes. Це – агрегатор кінорецензій, він же визначає рейтинги популярності фільмів.

Які ж фільми з показаних нещодавно розхвилювали публіку найбільше? Відповідаючи на це запитання, пані Світлана передусім назвала драму Ілкера Чатака «Учительська», яка 2023 року представлялася на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Ідеться про те, як молода вчителька викрила на крадіжці свою колегу, через що й постраждала: уся школа ополчилася проти викривачки, а не проти злодійки. За словами пані Ушакової, фінал «Учительської» засмутив глядачів – вони розраховували на happy end.

Також вразила «Анатомія падіння» Жюстін Тріє, відзначена Золотою пальмовою гілкою на Каннському фестивалі 2023 року, – про письменницю Сандру (роль виконує Сандра Гюллер), яку підозрюють у вбивстві свого чоловіка, Самуеля, хоча беззапереч­них доказів її вини немає. Зображений у фільмі судовий процес – це не стільки з’ясування обставин смерті Самуеля, як прискіпливе дослідження його із Сандрою подружнього життя. За спостереженнями пані Ушакової, кропивницька публіка стала на бік Сандри.

Схвилював «Зелений кордон» Агнєшки Голланд – про біженців з Близького Сходу й Африки, які, щоб потрапити до ЄС, нелегально перебираються через білорусько-польський кордон. Фільм здобув спеціальний приз на Венеційському фестивалі, а влада Польщі його засудила, якийсь міністр навіть порівняв з нацистською пропагандою.

– Фільм дуже важкий, потрібне надзусилля, щоб переглянути до кінця, – каже Світлана Ушакова. – Люди залишали залу сумними, приголомшеними. Після деяких фільмів глядачі кажуть, що більше не прийдуть, а потім приходять знову.

Показали кропивничанам і всю документалістику австрійця Ніколауса Ґейргальтера (ним пані Ушакова захоплена, каже, що фільм «Не на своєму місці» – про те, як забруднюємо планету, – слід подивитися кожному), і «Опале листя» фінна Акі Каурісмякі – щемну трагікомедію про самотність, і «Ціле життя» (Австрія – Німеччина, режисер – Ганс Штайнбіхлер) – про життя звичайної людини під час воєн, і «Героя» іранця Асгара Фархаді – моральний трилер, з якого випливає: добрий вчинок може спричинити засудження з боку суспільства, і драму «У пошуках короля» британця Стівена Фрірза – як немолода сімейна жінка, втомившись від повсякдення, знайшла розраду в пошуках останків короля Річарда III, й «Ідеальні дні» німця Віма Вендерса – красиве кіно про прибиральника туалетів у Токіо, і ще чимало інших фільмів, які в тій чи іншій мірі можна віднести до арт-хаусу. До Дня пам’яті жертв Голокосту пані Ушакова замовила показ «Зони інтересу» – минулорічної драми британця Джонатана Глейзера про коменданта Аушвіцу, який з дружиною облаштував райський куточок поряд з концтабором.

– Показуємо й українські. «Бачення метелика» Максима Наконечного, вважаю, – недооцінений фільм. Дивовижно висвітлена тема посттравматичного синдрому. Головна героїня, військова аеророзвідниця з псевдо Метелик, опиняється в полоні, де стала жертвою зґвалтування. Додому повертається вагітною…

А в новій, лютневій, колекції, пропонованій «Кіноклубом» кропивничанам, – «Химера» (Італія, Франція, Швейцарія, режисер Аліче Рорвахер, 2023 рік), «Тонда, Славка і чарівне свято» (Угорщина, Словаччина, Чехія, режисер Філіп Пошивач, 2023 рік), «Полум’яне небо» (Німеччина, режисер Крістіан Петцольд, 2023 рік), «Ніч на 12-те» (Франція, Бельгія, режисер Домінік Молль, 2022 рік).

– Не в кожному українському місті є така можливість – переглянути в кінозалі, на великому екрані, ще й безплатно новинки кінематографу. Навіть дивуюся, чому наш зал не заповнений повністю, – каже Світлана Ушакова.