Фортеця чи Мельпомена?

Наприкінці минулого року стартувало громадське обговорення щодо зміни символіки нашого міста. Зокрема, йдеться про зображення фортеці, яке, згідно з підпунктом Закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», підпадає під заборонену символіку. Також російським визнали й вензель на прапорі та гербах Кропивницького.

Ми також провели опитування серед представників різних верств населення з метою вивчення громадської думки з цього питання.

Закінчення. Початок у № 8 «УЦ».

Історик Микола Тупчієнко:

– Я вважаю, що герби міста й області є продуманими та самодостатніми. Вони розроблялися у взаємодії з фахівцями Українського геральдичного товариства, зокрема його голови. Відповідно, порушень геральдичних правил було уникнуто. Не вважаю, що щось варто змінювати. Інші елементи будуть надлишкові.

Письменниця Надія Гармазій:

– Процес зміни герба має бути відкритим та прозорим, за участю громадськості та експертів. Потрібно замінити зображення фортеці святої Єлисавети на більш нейтральний символ, який би відображав історію та культуру регіону. Це може бути зображення козацького прапора, символу козацької вольниці, або ж зображення історичної пам’ятки, яка не пов’язана з Російською імперією. Замінити імперську корону на більш сучасний та нейтральний символ, який би відображав статус міста як суб’єкта України. Як варіант, можна залишити вінок з дубового листя, але змінити його форму та стиль, щоб він виглядав більш сучасним та відповідав геральдичним традиціям України. Дуб символізує силу, могутність та довголіття, тому його використання є досить доречним.

 І я б не прибирала золотого орла з герба області.

Художниця Ольга Краснопольська:

– Впевнена, що над кожною справою повинні працювати спеціалісти в конкретній сфері. Розробка герба – справа геральдистів. Як художниця, можу сказати, що вирізати один елемент із картини і вклеїти туди інший – погана стратегія. З гербом така ж історія. Якщо вже міняти, то необхідно переглянути взагалі все, розробивши правильну гармонійну композицію.

Моя думка як кропивничанки: хотілося, щоб у міста був герб, який не базується на відкрито російських наративах. Наприклад, герб області – скіфського орла – я використовую в своїх творчих роботах. А з ініціалами СЄ навряд чи буду писати картину. До зміни герба треба підійти так, щоб через 20 років не довелося знову переробляти. Можливо, треба подивитись на давню історію наших степових країв. Сьогодні, під впливом емоцій відкритої рани війни, точно сказати не можу. Звісно, логічно було б, якщо назва міста Кропивницький, то і символіку пов’язати з театром. Але політичні інтриги останніх років дискредитують для містян цей символ.

Геральдист Анатолій Авдєєв:

– Всі концептуальні зміни практично лежать на поверхні. Необхідно прибрати всі прямі та прозорі натяки на колоніальне минуле. Про це конкретно вказано і у висновках Інституту національної пам’яті. Прибрати треба два елементи: контур фортеці та недолугий вензель, який, до речі, був і в російському гербі міста. Але той вензель належав імператриці, а цей винайшли наші місцеві російські патріоти та прив’язали до нібито святої. А святі ніколи ніяких вензелів не мали.

Нинішній герб «підганяли» під правила геральдики, але за браком фахових знань не змогли одразу скласти опис згідно з ними. Зробили це з третьої спроби та з геральдичними помилками. В описах герба не вносять тлумачення символів.

А що додати? Мені стає моторошно, коли я читаю про вовків, будівлю театру та щось подібне. Колись хтось анонімно пожартував про заміну нинішнього герба на родовий герб Кропивницьких. Це, звичайно, дурниця, але використати елементи того герба – інша справа. В цьому є раціональне зерно. В тому гербі присутні елементи класичної української геральдики: перевернутий півмісяць, стріла та шестикутні зірки, але немає ніяких совкових дурниць. Не зайвою, на мою думку, була б додача в третє (за термінологією геральдики) малинове поле срібного козацького мальтійського хреста над перевернутим півмісяцем. Таке сполучення характерне для козацьких прапорів, печаток та гербів козацької старшини. Свій проєкт з цими елементами я надрукував ще три роки тому. Його переваги в тому, що російські символи замінені на українські. Нинішній герб і проєкт зовнішньо схожі, але відсутні російська ідеологія та якісь натяки на неї. Складати кардинально інший герб, тобто з іншими елементами та іншим поділом й забарвленням полів, вважаю недоречним.

Художник Єгор Гноєвий:

– Якщо коротко, на фіг нам новий герб, якщо вулицями постійно тече лайно.

Якщо розгорнуто, то старий герб концептуально досить непоганий. Він символізує мир і захист. На ньому буквально написано «З миром і добром». Так само лелеки символізують мир, спокій і добробут. Свята Єлизавета – янгол-охоронець нашого міста. Три сині смужки за абрисом фортеці нагадують про наші річки – Інгул, Сугоклею та Біанку.

Особисто мені не те щоб концептуально, а більше естетично не дуже подобається башта над щитом. Замість неї можна було б використати силует залізничного мосту. Він має впізнаваний силует і також є однією з візитівок міста.

Чи є сенс щось міняти? Ні. Радше варто інвестувати в айдентику міста: логотип, кольори чи маскот. Але я не бачу потреби робити це прямо зараз. Набагато краще було б інвестувати у дороги та каналізацію. Подібні питання про зміну герба викликають думку про запудрювання мізків і відволікання від інших, дуже серйозних проблем.

Бібліотекар Богдан Тобілевич:

– Змінювати герб, звичайно ж, потрібно. Якщо місто назване на честь Кропивницького, то й у гербі повинна бути відображена ця назва. Найкраще для цього використати саме герб роду Кропивницьких. Я вважаю, що це на часі. Ми повинні позбавитися російської імперської символіки у гербі обласного міста у самому центрі України.

Звичайно, цей герб потрібно переробити. Адаптувати його за правилами саме міської геральдики. Щит і фігури у ньому залишити. Обрамлення щита у синьо-жовтих кольорах також. Замінити шолом з короною на міську корону, яка використовується у гербах населених пунктів.

Історик Микола Фукідід:

– По-перше, Український інститут національної пам’яті, який дав рекомендацію змінити прапор і герб нашого міста, є інститутом політичним (політичної пропаганди), а не історичним. Ця ідея породжена модною теорією деколонізації, відповідно до якої треба відкинути все імперське, що за своєю сутністю є негативним і, на думку, далеку від наукової, не мало нічого позитивного.

По-друге, замість імперії пропонується знайти своє коріння (навіть якщо його не існувало) або подовжити існуюче та на його основі створити нову ідентичність.

Однак головна проблема полягає в тому, що саме імперія заклала основу тому, що ми отримали в надбання, тобто місту. Усі паланки та зимівники до створення міста не вели, це міф, який є частиною міфу про козацьку колонізацію цих земель. У нашому випадку, якщо брати до уваги реальні археологічні дослідження, то побачимо, що саме імперія звела фортецю, яка створила стійке поселення, що швидко розвинулося до міста. І будь-якої альтернативи не було і не могло бути. Бо ніяка інша сила, окрім імперії, не може освоювати нові землі. Отже, контур фортеці на гербі слід було б зберегти.

Постскриптум

Як і очікувалося, обговорення щодо змін в гербі та прапорі нашого міста у місцевих ЗМІ показує певний спектр думок наших громадян. Дехто вважає, що ці питання не варто розглядати саме у цей час, коли слід вирішувати більш нагальні проблеми, викликані війною. Інші вважають існуючу символіку самодостатньою та обґрунтованою. Але більшість схиляється до того, що треба відкинути імперські символи у вигляді «вензеля» та замінити символами, пов’язаними з героїзмом жителів міста, культурним спадком, географічними особливостями тощо. Звісно, остаточне рішення за фахівцями. Які ще навіть не створили проєкт Положення про конкурс на нову символіку, але вже готові збирати і вивчати ідеї для нових герба і прапора міста.

Обговорення – це демократичний процес, для якого не обов’язково мати звання герольд­мейстера. І як на мене, чим більше незалежних думок і незаангажованих ідей, тим чіткіше вималюється образ нового герба та прапора.