«Музи не мовчать…»

Під такою назвою 24 лютого в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна відкрилася художня виставка до 3-ї річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну. Вона діє в рамках арт-проєкту «Художні студії на тему “Портрети сучасників на тлі війни”». Це третя виставка в рамках цього проєкту.

Музейний арт-проєкт «Художні студії» має багаторічну історію і став уже традиційним, адже є своєрідною школою творчості та мистецькою платформою для спілкування професійних художників, аматорів та творчої молоді. Починаючи з березня 2022 року він реалізується за темою, визначеною самим життям: «Портрети сучасників на тлі війни». Ці портрети є важливим свідченням війни, своєрідним емоційним зліпком українського спротиву.

Експозицію нинішньої виставки складають 134 живописних та графічних портрети. Їх автори – Андрій Надєждін, Валерій Давидов, Людмила Демиденко, Анатолій Кімнатний, Ірина Кухаренко, художники Ольга Голуб, Олександр Кир’янов, Наталія Корнілова, Ольга Краснопольська, Ксенія Ракша, Юлія Тарасова, Роман Ткаченко, Дмитро Тоток, Ольга Ханенко, Роман Цхададзе, Аліна Чікірис та юна художниця, учениця ліцею «Науковий» Ірина Іващенко.

Це своєрідна портретна галерея кропивницьких діячів мистецтва та культури – поетів, письменників, акторів, музикантів, музейників, які в умовах воєнного стану продовжують виконувати свою основну місію, створюють мистецький простір і тим самим надають можливість всім нам отримувати естетичну насолоду та позитивні емоції, втамовувати спрагу краси й гармонії в оточенні жахіть війни.

Та особливу увагу тут привертають портрети наших захисників – учасника бойових дій лейтенанта Валентина Вовка, ветерана АТО Івана Козубенка, полковника служби цивільного захисту Володимира Проценка, а також художника Миколи Ломакіна та літератора Сергія Тузкова, які стали до лав Збройних сил України. Доповнюють виставку кольорові плакати фотолітопису «Художніх студій» з 25 серпня 2022 року по 5 грудня 2024 року.

Натурою для юних художників та їхніх наставників був лейтенант Валентин Вовк. Маючи за плечима бойовий досвід, 27-річний захисник України позував уперше в житті, тому трохи соромився і ніяковів перед пильними очима митців. А на численні запитання тележурналістів військовий із позивним Вовк, який в мирному житті був бортпровідником, стримано розповів про себе: «Моя служба на фронті тривала з березня по вересень минулого року, до моменту, коли отримав поранення. Служив у дев’ятому окремому стрілецькому батальйоні. Нам поставили задачу взяти населений пункт на Херсонщині. Був танковий обстріл. Я і кілька моїх побратимів отримали поранення, двоє загинули одразу, ще один помер пізніше в лікарні. Я отримав осколкове поранення у руку і в ногу».

Майже дві години учасник бойових дій Валентин Вовк мужньо сидів непорушно, хоча йому було важко, адже й зараз проходить лікування у госпіталі і на захід прийшов, спираючись на милицю. Але цього ніхто не помітив, бо своєю милою посмішкою воїн зачарував всіх присутніх. Ніяковіючи, він зізнавався: «Ніколи не був моделлю, захотілося спробувати. Довго сидіти непорушно важко, але я намагатимуся. Жодного портрета свого ще не маю, можливо, після цієї акції він у мене з’явиться».

На завершення заходу Валентин Вовк, у якого, до речі, 14 лютого був день народження, отримав у дарунок два своїх портрети – від Ольги Краснопольської та Ірини Іващенко.

Скажемо кілька слів і про ветерана АТО Івана Козубенка. Маючи фах учителя історії, Іван Васильович успішно працював в міських школах, викладаючи історію, народознавство, право, захист Вітчизни, основи безпеки життєдіяльності та навіть трудове навчання, бо за першою освітою є випускником будівельного технікуму 1988 року і свою трудову діяльність розпочинав саме на будівництві. 2015 року він став на захист України, у складі 39 батальйону 55 бригади захищав східні кордони країни. На жаль, в тому ж році отримав важке поранення, від мінновибухової травми втратив частину правої руки. Але Іван Козубенко продовжує активне життя і веде значну громадську діяльність у вирішенні проблем протезування в Україні. Він є волонтером інженерного стартапу Versil Bionics, що займається створенням біонічного протезу руки з двохосьовим автоматичним поворотним зап’ястям, вібро- та термовідгуком, модульними пальцями для цивільних та військових людей, які втратили кінцівку.

Як зазначила кураторка цього проєкту провідна наукова співробітниця музею художниця Ольга Краснопольська, він є відкритою мистецькою акцією, до якої можуть долучатися всі, хто захоплюються образотворчістю і бажають відчути творчу атмосферу, яка панує в музеї.

Руслан Трипільський.