«Совість важливіша за страх»

11:04
223
views

Це слова з одного зі спогадів, що увійшли до книги «Непереможені. Рік 2022». Днями у хабі ОУНБ ім. Дмитра Чижевського презентували нове видання цієї книги, що містить розповіді та спогади побратимів, рідних та близьких тих, хто наклали життям за рідну землю, за суверенну Україну, і доповнена світлинами з сімейних альбомів. Вона вийшла у видавництві «Імекс-ЛТД» накладом 800 примірників. На це рішенням міської ради з міського бюджету Кропивницького було витрачено 1 031 400 гривень. Книгу передадуть у школи, бібліотеки, музеї, військові частини, а також сім’ям загиблих героїв. Їх пам’ять учасники презентації вшанували хвилиною мовчання.

 

Як повідомила директорка видавництва Тамара Саміляк, протягом року матеріали, що лягли в основу видання, збирали і готували журналіст Сергій Полулях та працівниці видавництва Юлія Степаненко, Ірина Ділюкова, Поліна Грім. Вона також розповіла про складнощі роботи над книгою, про часом непросте спілкування з родинами полеглих героїв. При цьому наголошувалося, що кожен загиблий за десять років війни захисник – це безцінна втрата родини, громади та всієї країни.

Таке видання було започатковане ще 2020 року як проєкт департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради. Його мета – нагадувати не лише сучасникам, але й майбутнім поколінням, якою ціною здобувається воля й незалежність, можливість жити, працювати і творити.

У презентації книги взяли участь мами наших героїв Любов Бойченко та Людмила Шибіста. Пані Людмила проникливо і детально розповіла про свого сина Дмитра Кондратенка (29.04.1986 – 29.04. 2022), якого побратими охарактеризували «Справжній Чоловік». Дмитро Іванович був співробітником Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Загинув під час ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації. «Він був біля Кіма і з першого ж дня війни працював на ГУР. Одним з перших почав вести відеоспостереження з дронів. Збирав необхідні дані, обробляв і відправляв у ГУР, а ще організував партизанський рух у Херсонській та Миколаївській областях. Я можу з гордістю сказати, що Антонівка, Чорнобаївка – це повністю заслуга мого сина», – сказала пані Людмила.

У книзі є також розповіді про двох Героїв України – капітанів Андрія Норова та Олексія Хижняка, про повного кавалера ордена «За мужність» Віктора Гулікова – загалом про 214 воїнів, які сповідували принцип «Совість важливіша за страх».

Думку багатьох, хто вже ознайомився з книгою, передала Тамара Саміляк: «Представлені спогади не можна читати спокійно, без сліз, але їх треба читати, розуміти, знати, треба пам’ятати і переповідати».