Нові підходи, нові обличчя?

У часи радикальних (і не завжди на краще) змін багато що залежить від здатності на нестандартні дії та вчинки, на пошук шляхів вирішення проблем. А ще результат забезпечують наполегливість і компетентність, і ті, хто володіє такими якостями, стають новими лідерами. Це стосується й життя органів місцевого самоврядування, які вчаться жити в умовах децентралізації. Інколи доводиться довго «пробивати» питання на рівні Києва, щоб отримати можливість вирішувати проблеми в селі. Одним з таких кроків стало підписання Меморандуму про співпрацю між Асоціацією об’єднаних територіальних громад і Міністерством агрополітики. Документ від імені міністерства підписав Роман Лещенко, а від імені асоціації – її голова, він же міський голова Новоукраїнки Олександр Корінний, який і розповів про необхідність та цінність документу.

– Олександре Олександровичу, яка була необхідність підписувати черговий меморандум?

– У цьому меморандумі йдеться про конкретні речі. Ми разом розробляли законопроєкт про передачу всіх земель за межами населеного пункту до управління громад. Тобто сьогодні ми управляємо землями сільськогосподарського призначення за межами, а тепер ми хочемо, щоб і ставки, і лісовий фонд, і все інше також управлялося громадами. Наприклад, щоб збудувати сміттєзвалище в громаді, потрібно йти в адміністрацію й просити дозвіл. Це маразм. Потім, як можна розвивати економіку, шукати інвесторів, якщо землі для побудови якогось заводу чи підприємства треба, знову ж таки, просити в Держгеокадастру, адміністрації й так далі? Громада має сама розпоряджатися цим ресурсом, і законопроєкт 2194, якщо буде прийнятий, ці питання вирішує. Законопроєкт 2195, який ми пробиваємо разом з міністерством, – це законопроєкт про прозорі електронні аукціони земель, тому що часто проходять такі аукціони, про які ніхто не знає, відповідно, відсутня конкурентна боротьба і занижується вартість землі. Тому, щоб все було прозоріше, демократичніше і корисніше для громад в плані наповнення бюджету, і розробляється цей законопроєкт. Є й інше, скажімо, по розвитку малого фермерства. Цей меморандум передбачає співпрацю, для них важлива наша думка, експертна думка голів громад, а для нас важливо, щоб ідея відстоювалася перед парламентом.

– А чи не виникне протиріччя між розпорядниками й землекористувачами?

– Ціну на землю виставляє не рада, сільська чи міська, оцінку робить Держгеокадастр. Зараз є карта вартості земель, можна зайти і подивитися, скільки коштує будь-яка ділянка. Рада встановлює стартову грошову оцінку, 3% чи 5%, потім виставляє на аукціон, і отам якраз і можлива корупція чи маніпуляція з паперами чи документами. В електронному вигляді – все прозоро. Там, де є контакт людини з людиною, можлива корупція, там, де немає контакту, – менше шансів на корупцію, ми говоримо саме про це. Ми лобіюємо прийняття такого закону, і міністерство нас підтримує, відповідно, і депутати прислухаються, і є бачення, що, можливо, у березні законопроєкт буде прийнято.

– Асоціація міст недавно підписала «тарифний» меморандум з урядом, який викликає безліч запитань, але ж це уряд! А у вашому випадку планка не занижена, бо сьогодні один міністр, завтра інший? Чи зможе Роман Лещенко, який пробивав президентську земельну реформу, бути, умовно кажучи, більшим міністром, ніж зараз?

– Підтримка міністром даного законопроєкту – це вже крок вперед, тому що й народні депутати розуміють, що проєкт підтримує міністерство аграрної політики, ця позиція прописується в документах. Щодо Лещенка, то саме він підтримав передачу земель сільськогосподарського призначення громадам.

– Я про те, що Лещенко так набирає політичні бали, підтримку?

– Мова йде про дієвість, а не про піар.

– Можливо, Лещенко буде прем’єром?

– Ну, я не знаю. Ця людина нас жодного разу не обдурила. Коли я приходжу до прем’єра й кажу, що потрібно вирішити питання по землі, він каже: іди в Держгеокадастр, в Мінагрополітики, мені потрібна їхня позиція, без неї я не буду вас приймати, це ще казав, як його, вже й не пам’ятаємо, як його звати… Гончарук! Саме Лещенко сказав, що це правильно, щоб громади управляли землями, ми спільно розробили законопроєкт, і він пройшов, і ми отримали можливість управляти цими землями, проводити аукціони. Але я тепер бачу, що деякі учасники аукціону ведуть мову про фіктивну участь в торгах, вступають в зговір на предмет уступок в інших питаннях. Розумієте? А інколи люди розповідають про погрози, мовляв, якщо я візьму участь в аукціоні, то в мене будуть проблеми, бо в нього сват в прокуратурі та кум в поліції. І таке буває. Тому ми робимо електронний аукціон, коли ніхто не знає учасників, лише номери. Який номер дав найбільшу ціну, той і виграв. Переможець, тобто номер такий-то, підписує в сільській чи селищній раді пакет документів, сплачує найбільшу ціну за оренду й використовує земельну ділянку. Логічно? Це законопроєкт 2195, а 2194 – це законопроєкт, який позбавить голову громади необхідності ходіння по кабінетах, бо потрібно виносити рішення на сесію, а далі – визначайся щодо будівництва заводу чи фабрики, проводь прозорий аукціон і будуй потужності, які дадуть робочі місця й податки.

– Виходить, що сьогодні міністр агрополітики, як кажуть, в тренді?

– На сьогоднішній момент позиція Лещенка дуже виважена, він розуміється на цих процесах, тож мова йде про результат, а не про піар.