Під час війни людям часто не до відслідковування якихось змін у законодавстві, а це може призвести до низки проблем, впоратись з якими іноді дуже складно. На питання читачів «УЦ» нам відповіла кандидатка юридичних наук, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Ілона Куценко.
– Пані Ілона, у ЗМІ з’явилась інформація, що у зв’язку з воєнним станом у країні дещо змінилось у оформленні спадщини. Що нового у цій процедурі?
– Спадкові правовідносини в період дії воєнного стану в Україні зазнали певних змін, які стосувались саме оформлення спадщини, порядку спадкування та строків для прийняття спадщини. З 30 січня 2024 року набрали чинності Закони України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-IX та «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3449-ІХ. Зокрема, передбачено, що, відповідно до ст.1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».
Пунктом 21 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України врегульовано оформлення спадщини у випадках, якщо місцем відкриття спадщини є:
– населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
– територія, на якій ведуться активні бойові дії, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій;
– тимчасово окуповані російською федерацією території, щодо яких не визначено дату завершення тимчасової окупації.
Так, у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є зазначений вище населений пункт/територія, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього майна подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Також маємо констатувати, що законом передбачено подання заяви про прийняття спадщини на майно померлого терміном до 6 місяців з дня смерті особи. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцями нотаріусу. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
– Наскільки активно сьогодні громадяни оформляють спадкові права на майно?
– Вторгнення рф на територію України внесло корективи у стабільне нормальне життя українців. Однак реалії сьогодення спонукають кожного максимально прилаштовуватись до ситуацій, що склались. В містах, де більш – менш стабільна ситуація, громадяни звертаються і подають заяви, оформлюють спадщину. Згідно статистичних даних, чисельність громадян, які звертались з питанням оформлення спадщини у 2022 та у 2023 році, в останньому зросла майже вдвічі. Громадяни свідомо звертаються до нотаріусів: отримують консультації, подають заяви, долучають документи та загалом оформляють спадщину.
– Як бути, якщо спадкодавець помер в Україні, а його діти або дружина тимчасово перебувають (проживають) за кордоном?
– У цій ситуації нічого складного немає. Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Головне, що має знати спадкоємець, – це те, що протягом 6 місяців з дня смерті особи він повинен заявити про свої права чи, навпаки, відмовитись від них. Так, згідно ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Така заява подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Якщо немає можливості особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, можна надіслати її на адресу приватного нотаріуса чи державного нотаріуса державної нотаріальної контори. Засвідчити справжність підпису на такій заяві можна у консульській установі на території держави, в якій перебуває громадянин, і міжнародною поштою надіслати. Але треба пам’ятати, що подання заяви через представника не допускається – тобто представник по довіреності чи адвокат замість спадкоємця подати заяву про прийняття спадщини не може.
– Якщо скласти заповіт вирішив військовий, який перебуває в зоні бойових дій, хто і як може його посвідчити?
– Чимало нотаріусів України сьогодні працюють на територіях, де ведуться бойові дії. Тому там теж є можливість звернутися до нотаріусів з метою посвідчення заповіту. Водночас, посвідчити заповіт військовослужбовця можуть і командири пунктів дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса. Такі заповіти прирівнюють до тих, які посвідчують нотаріуси, і так само реєструють у Спадковому реєстрі. Однак посвідчення такого заповіту неодмінно відбувається перед свідками.
Наразі діє положення, що дозволяє в умовах воєнного стану посвідчувати заповіти військових командирам або уповноваженим командира військових формувань, залучених до захисту України. Надалі ці заповіти надсилають через Генеральний штаб ЗСУ або Міністерство оборони до Міністерства юстиції для того, щоб нотаріуси зареєстрували їх у Спадковому реєстрі.
Таким чином, військовий має альтернативу: посвідчити заповіт через нотаріуса або через військову частину, тим самим реалізувавши своє волевиявлення щодо свого майна на випадок смерті.
– Чи змінились умови роботи нотаріусів у воєнний час?
– Нотаріат Кіровоградщини з перших днів війни активно працює, виконує покладені на нього обов’язки та завжди готовий допомогти громадянам вирішити питання оформлення спадщини, надати консультації та роз’яснення щодо прийняття чи відмови від прийняття спадщини. Оскільки процедура оформлення спадщини набувала змін у правовому регулюванні й існує особлива процедура для завершення спадкування на тимчасово окупованій рф території, оформлення спадщини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, ми рекомендуємо громадянам звертатися до нотаріусів Кіровоградщини з метою отримання належної правової консультації для якісного та професійного вирішення питання спадкування.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...